Page 39 - 6303

5.1 НОРМИ ДЛЯ РІВНЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЗНАКІВ

Норми для рівня елементарних знаків (звуків і графем) для аудіальних ЗМІ

Для усіх частовживаних слів знаком наголосу (') слід вказати правильний
варіант наголошення, а для рідковживаних, — крім наголошення, ще й
вимову, використовуючи для цього нормативну літературу.

У власних назвах — антропонімах (іменах, прізвищах), топонімах (назвах
географічних об'єктів, крім водних) і гідронімах (назвах водних об'єктів) —
слід вказати правильний наголос згідно з нормами української фонетики.

Поряд із чужомовними словами, які в оригіналі не перекладені (наприклад,
антропоніми, назви фірм тощо), треба подати їх транскрипцію
максимально близькими за вимовою літерами української мови.

Поряд із абревіатурами, що утворені з початкових літер слів, редактор
повинен записувати їх звучання так, як ці літери вимовляють в алфавіті.

У випадках, коли речення залежно від поділу на синтагми може набувати
різного змісту, редактор повинен вказувати необхідність паузи між
словами спеціальним знаком (/).
Приклад: Перший варіант розуміння: Ходити/ довго не міг.
Другий варіант розуміння: Ходити довго/ не міг.

Якщо між окремими повідомленнями, які розташовані послідовно і
внаслідок цього можуть бути сприйняті як одне ціле, а тому можуть
викликати в реципієнтів небажані асоціації, то після повідомлення слід
вказувати необхідність великої паузи (//) або змінити послідовність їх
подання.

Перелічені вище норми не розповсюджуються на мову недикторів, тобто
інтерв'юйованих, доповідачів, співбесідників тощо.

Якщо у вимові недикторів є грубі відхилення від норми (такі, що
ображають гідність реципієнтів), редактор повинен видаляти ці фрагменти
з повідомлення.

Редактор повинен вибірково контролювати нормативність вимови дикторів
у прямому ефірі й повідомляти їх про допущені помилки.

41