Page 218 - 6292

Управління за цих обставин набуває іншого змісту – замість
силової адміністративної регламентації культурних процесів воно
спрямоване на підтримку культури, а це потребує не лише
активного осмислення, а й зміни його стилю, культури

управління загалом.
Реформування системи управління галуззю культури,
створення механізму правової регламентації втручання держави у

культурні процеси, формування правової та економічної бази для
діяльності недержавних культурних інституцій, розвиток
ринкових структур у багатьох секторах культури – це головні
напрями менеджменту культурно-мистецької сфери.

Менеджмент культурно-мистецької сфери є органічною
складовою державного управління, він спирається на певну
методологію (від грецьк. Metodas – шлях, спосіб пізнання, logos –

вчення, слово), яка містить, з одного боку, систему
найзагальніших принципів, положень і методів як основу
наукових знань з управління культурно-мистецькою сферою, а з

іншого, – сукупність прийомів, способів і процедур дослідження
механізму управління. Менеджмент у культурно-мистецькій
сфері здійснюється відповідно до загальних функцій

управління: по-перше, – планування, у процесі якого
визначається і деталізується мета функціонування та розвитку
усієї культурно-мистецької інфраструктури, поетапність і
терміни реалізації та розподілу ресурсних можливостей; по-

друге, – формування структури органів державної влади та
органів місцевого самоврядування, закладів культури тощо, а
також забезпечення всім необхідним для їх нормальної роботи

(персоналом, матеріалами, обладнанням, фінансовими ресурсами
і т. д.). У межах функції планування важливо чітко визначити
роль державних установ та організацій у культурній діяльності,
мету і завдання, стратегію діяльності, що забезпечить основу для

ефективної структури; по-третє, – мотивація, у процесі якої
здійснюється спонукання й активізація працівників культури до
результативної діяльності і досягнення мети. Шляхом

матеріального і морального стимулювання працівників культури,
збагачення змісту їх праці створюються необхідні умови для
виявлення їхнього творчого потенціалу та подальшого розвитку;

по-четверте, контроль, під час якого на основі спостереження,
перевірки всіх сторін діяльності, обліку й аналізу оцінюються

218