Page 7 - 6250

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

1. Сутність і технології аналітичної діяльності

Аналітична діяльність (АД) – аналітика представляє собою напрямок
інтелектуальної діяльності людей, спрямований на вирішення задач із різних

сфер життя. В понятті “аналіз” є такі змістові підходи: певна сукупність
розумових прийомів розкладання цілого на частини і процедури синтезу.
Сьогодні аналітика представляє розгалужену і складну систему знань, до
якої входять логіка як наука про закономірності та операції правильного

мислення, наукова методологія – система принципів, методів і прийомів
пізнавальної діяльності, евристика – дисципліна, метою якої є відкриття
нового в науці, техніці та інших сферах життя, коли відсутній алгоритм
вирішення тієї чи іншої пізнавальної задачі, а також інформатика – наука про
інформацію, способи її отримання, накопичення, обробки і передачі. Кожна зі

складових частин аналітики призначена для вирішення завдань, за якими стоять
проблеми, що виникають в діяльності людей.
Класифікацію аналітичної діяльності подано в табл. 1.1.
Таблиця 1.1

Класифікація аналітичної діяльності
Підстава Аналітична діяльність
класифікації Види аналізу Характеристика
Орієнтований на дослідження економічних
За типом Економічний Аналитическая діяльність

об'єкта явищ, об'єктів і процесів; у залежності

аналізу від величини об'єктів розпадається на макро- і
мікроекономічний
Екологічний Осмислює екологічні системи, взаємодії людини
і природи
Управлінський Передбачає дослідження управлінських систем,
особливо процесів прийняття рішень
Соціальний Передбачає аналіз об'єктів, явищ і процесів
соціальної сфери суспільства
Політичний Відображає політичні явища, інститути і
процеси (включає власне політичний аналіз і
аналіз політики як об'єкта)
Педагогічний Спрямований на вивчення процесів виховання
Ментальний Мета — дослідження духовних процесів
За типом Філософський Осмислення всього сущого з позицій філософії
науки Аксіологічний Розуміння цінності явищ з позиції науки про
цінності
Прогностичний Орієнтований на використання досягнень
прогностики, осмислення явищ сьогодення з
позиції запитів майбутнього

7