Page 78 - 6249

можливість появи спостерігача. Антропний принцип може мати релігійну та наукову
інтерпретацію. Прихильники першої вбачають в антропних характеристиках всесвіту
доказ віри в існування Бога, який створив світ таким, яким він має бути для існування
людини. Наукова позиція заснована на ідеї про принципову можливість існування
багатьох світів, у яких можуть втілюватись різні комбінації фізичних параметрів та
законів.
Біфуркація – це набуття нової якості динамічною системою у процесі розвитку
при незначній зміні її параметрів.
Верифікація – процес встановлення істинності наукових теорій шляхом
емпіричної перевірки їх висновків. Термін запропонований неопозитивістами. Вони
спираючись на можливість досягнення абсолютно істинної теорії, вважали що можлива
абсолютна верифікація. Проте починаючи з 1950-х рр. було доведено, що стовідсоткова
верифікація не є можливою навіть щодо законів фізики.
Гіпотеза – форма теоретичного знання, структурний елемент наукової теорії, що
містить заснований на фактах можливий варіант вирішення наукової проблеми,
істинність якого ще треба довести. Наукова гіпотеза завжди висувається для вирішення
наукової проблеми, що пов’язана з відкриттям нових емпіричних фактів або з
виникненням протиріч між теорією та результатами експериментів, що з нею не
узгоджуються. Гіпотеза є формою переходу від невідомого до відомого, від неточного
до точного знання.
Гіпотетико-дедуктивний метод – це науковий метод, який полягає у висуванні
гіпотез про причини досліджуваних явищ і у виведенні з цих гіпотез висновків шляхом
дедукції. Якщо одержані результати відповідають усім фактам, даним у гіпотезі, то ця
гіпотеза визнається достовірним знанням. Проте емпіричне підтвердження результатів
гіпотези ще не гарантує її істинності, а заперечення – ще не свідчить про її хибність в
цілому.
Гносеологія – філософська дисципліна, що досліджує теорію пізнання. Розглядає
процес пізнання з точки зору відношення суб’єкту пізнання (дослідника, який має волю
та свідомість) до об’єкту пізнання (об’єкт природи, що не залежить від волі та
свідомості суб’єкта). До основних проблем гносеології належать: інтерпретація
суб’єкта та об’єкта пізнання, структура пізнавального процесу, проблема істини та її
критеріїв, проблема форм та методів пізнання та ін.
Дедукція – метод пізнання, коли з істинних засновків шляхом логічних роздумів
отримуються істинні висновки. Засновками у дедукції є аксіоми або гіпотези, які мають
характер загальних тверджень, а висновками – наслідки цих тверджень, тобто теореми.
Дедукція є основою для аксіоматичного та гіпотетико-дедуктивного методу.
Детермінізм – філософське вчення про закономірний універсальний
взаємозв’язок та взаємообумовленість явищ об’єктивної дійсності, результат
узагальнення конкретно-історичних та конкретно-наукових концепцій детермінізму.
Успіхи механіки призвели до закріплення уявлення про виключно динамічний характер
закономірностей, про універсальну причинну обумовленість. Механічна причинність та
детермінізм остаточно об’єднались у концепції Д. Лапласа. Центральною постає ідея,
що будь-який стан всесвіту є наслідком попередніх та причиною наступних станів.
Експеримент – метод емпіричного дослідження, який дозволяє у контрольованих
та керованих умовах отримувати знання про зв’язки між явищами та об’єктами або
віднаходити нові властивості об’єктів та явищ. Може бути природним та мислиннєвим.
Природний експеримент пов'язаний із втручанням експериментатора у звичний
природний перебіг подій для вивчення об’єктів або ситуацій. Мислиннєвий
експеримент передбачає створення умовної ситуації, яка дозволяє проявити необхідні
властивості об’єктів, а також операції з ідеалізованими об’єктами. Метод експерименту
вперше застосовано у дослідженнях Галілея, а теоретично було обґрунтовано Ф.
Беконом. Експеримент дозволяє: 1) вивчати явища у «чистому» вигляді, коли

78