Page 65 - 6228

0
(див. рис. 8.2), при цьому ∠АРВ та ∠ВРС мають бути не меншим 30 і не
0
більшим 150 .

Оцінку проекту пункта Р, визначеного із такої засічки, можна виконати

таким чином.

Спочатку визначають очікувану середню квадратичну похибку в

положенні пункта Р з прямої одноразової засічки з пунктів А і В

за формулою

, (2.17)

а потім з прямої одноразової засічки з пунктів В і С за формулою

, (2.18)

після чого обчислюють середнє вагове з двох значень:

. (2.19)
Оскільки середні квадратичні похибки в положенні предметів і контурів на

плані повинні лежати в межах 0,5 мм в масштабі плану, то середні квадратичні
похибки пунктів знімальної основи мають бути принаймні в 2–2,5 рази

меншими, тобто 0,2 мм в масштабі плану. Для знімань в масштабі 1:5000,

координати пункта Р повинні визначатися з прямої засічки з середньою

квадратичною похибкою М не більшою 1,0 м, в масштабі 1:2000 не більшою

0,4 м, а в масштабі 1:1000 — не більшою 0,2 м.

Детальний аналіз формул (2.17) і (2.18) показує, що найбільш

сприятливими випадками прямої засічки є такі, коли ∠АРВ та ∠ВРС близькі до

90º, ∠А 1≈∠В 1, ∠А 2≈∠В 2. Чим коротші віддалі АР, ВР і СР, тим точнішим буде

визначення координат пункта Р.

Польові виміри

Кутові виміри в польовій багаторазовій засічці виконують теодолітами

Т30, 2Т30, 2Т30П або їм рівноточними. При цьому застосовують спосіб

кругових прийомів, якщо вимірюється три напрямки, наприклад у точці В, або

67