Page 33 - 6226

муфти (муфтової частини) до останньої риски різьби або
упорного виступу нікеля на протилежному кінці труби.
Зовнішній діаметр тіла труб слід контролювати
принаймні в двох взаємноперпендикулярних перерізах за
допомогою індикаторних скоб, кронциркуля або
штангельциркуля з ціною поділки 0,01мм, калібрів-скоб,
шаблонів та щупів тощо.
Зовнішній діаметр перевіряють вздовж всієї гладкої
частини труби або на визначених нормативною документа-
цією ділянках. Для локальних вимірів (наприклад, в місцях
підвищеного зносу) доцільно використовувати -мірну
лінійку, індикаторні скоби. Місця з суттєвим (понад 1%)
відхиленням зовнішнього діаметра слід позначити крейдою
для подальшого більш ретельного контролю цих ділянок з
метою визначення залишкової товщини стінки та/або
залишкової площі поперечного перерізу труби.
Зігнутість труби в цілому та зігнутість її кінцевих
ділянок обчислюють як частку від ділення стріли прогину в
міліметрах на відстань від місця вимірювання до найближчого
кінця труби в метрах. Стрілу прогину слід вимірювати за
допомогою щупів, штангенциркуля або штангенглибиноміра з
ціною поділки 0,1мм, використовуючи лекальну лінійку або
натягнуту струну.
Вимірювання глибини поверхневих пошкоджень та
дефектів, що розповсюджуються вглиб стінки приблизно
вертикально, здійснюють за допомогою індикаторного
глибиноміра з ціною поділки 0,002мм. Індикатор слід
виставити на нуль на горизонтальній поверхні або (якщо
нормальний контур труби неправильний чи має вибоїну)
безпосередньо поблизу пошкодження,, глибина якого
вимірюється. Відлік глибини слід здійснювати від
неушкодженої зовнішньої поверхні труби.
Контроль різьбових частин та з'єднань труб з метою
виявлення відхилень форми (конусності, овальності),
комплексної оцінки параметрів різьби(кроку, висоти профілю,
діаметру тощо) та визначення натягу в з'єднанні здійснюють
за допомогою калібрів. Для проведення контролю
використовують робочі гладкі й різьбові калібри-кільця та
калібри-пробки, виготовлені за слідуючими стандартами:

33