Page 35 - 6226

збудженні в коливальному контурі, утвореному вимірюваль-
ною обмоткою перетворювача і об'єктом контролю, власних
затухаючих коливань, частота, амплітуда і декремент
затухання яких залежить від геометричних розмірів і
електромагнітних властивостей контрольованого виробу. Під
час перехідного процесу електромагнітне поле проникає в тіло
виробу, внаслідок чого вихідний сигнал перетворювача
набуває інформації про його фізико-механічні властивості.

Дефектоскопія тіла труб

4.2.5 Акустична (ультразвукова) дефектоскопія тіла труб
здійснюється з метою виявлення прихованих та поверхневих
(на внутрішній і зовнішній поверхнях) дефектів поздовжньої і
поперечної орієнтації. За цією методикою п'єзоперетворювача
П121Ф-2,5-70D*(тут і далі розмір D* відповідає умовному
діаметру контрольованої труби), а контроль на наявність
поздовжніх дефектів-за допомогою п'єзоперетворювача
П121Ф-2,5-65D*, кут вводу УЗК відповідно становить 70 та 65
градусів. Контроль ведеться за суміщеною схемою на робочій
частоті 2,5МГц.
Методика дефектоскопії передбачає попереднє
настроювання ультразвукової апаратури на зразку з штучними
дефектами.
4.2.6 Типорозміри зразка та контрольованої труби
повинні співпадати між собою, а числове значення D* в
маркуванні п'єзоперетворювача - відповідати умовному діаме-
тру контрольованої труби.
4.2.7 Настроювання апаратури на дефектоскопію тіла
труб з метою виявлення поперечних дефектів здійснюйте в
наступній послідовності:
- попередньо підключений до ультразвукового
дефектоскопа п'єзоперетво-рювач П121Ф-2,5-70 розмістіть на
зразку таким чином, щоб випромінювані УЗК попадали в зону
штучного дефекту поперечної орієнтації. Відстань від точки
вводу УЗК до штучного дефекту повинна бути в межах 50-
150мм;
- регулюючи розгортку, потужність зондуючого
імпульсу та чутливість приймального тракту, добийтесь появи
на екрані дефектоскопа максимальної амплітуди луно-

35