Page 15 - 6220

передбачати розриви між будівлями або, як виняток, робити на першому поверсі отвори для
пропуску поверхневих вод (аналогічне рішення застосоване в плануванні території ОДАБА).
За наявності такої планувальної ситуації здійснюють підсипку території з тим, щоб
отримати зворотний ухил і забезпечити виведення води з "мішка" за межі будівлі. Залежно
від рельєфу і посадки будівлі відведення води може бути здійснений на одну або дві сторони
(додаток 6).
Як і у попередньому випадку, тальвег владнують на відстані 5 метрів від будівлі і
поєднують його з внутрішньо квартальним проїздом
Для визначення проектних відміток рельєфу спочатку прокладають трасу водовідводу
по найкоротшій дорозі. За вихідні відмітки приймають раніше знайдені проектні відмітки на
червоній лінії. Від цих точок вгору по трасі відкладають проектні відмітки характерних
точок тальвегу і визначають найвищу точку. Для цього за масштабом визначають довжину
траси і помножують на величину ухилу (найменше значення 0,005). Отримані проектні
відмітки записують в чисельнику позначкового показника; у знаменнику вказують фактичні
відмітки.
Проектні відмітки дна тальвегу зв'язали з територіями що примикають, які повинні
служити поверхнями водозбору і створюються, як правило, шляхом підсипки землі. Для
цього з боку будівлі здійснюють підсипку для створення поперечного ухилу 0,020. З
протилежного боку від лінії тальвегу також здійснюють підсипку для здобуття поперечного
ухилу (до тальвегу) не менше, ніж 0,005; ширину підсипки визначають за умовами виведення
поверхневих вод з "мішка".
Профіль проїздів приймають, як правило, односхилим при ширині 3,5 метра і
двосхилим - при ширині 5,5 метрів і більш. Побудову горизонталей на проїжджій частині
проїздів здійснюють аналогічно раніше виконаним побудовам на проїжджій частині вулиць.
Після закінчення робіт по організації рельєфу і нанесення всіх горизонталей і відміток
необхідно завершити графічне оформлення креслення. Проектні горизонталі наносять через
0,10 м, включаючи території, де рельєф залишився незміненим, надписуючи їхнє значення
двома цифрами після коми. Горизонталі, кратні 1,0 м надписуються повністю. Горизонталі,
кратні 0,50 м зображуються товстою лінією. Аналогічні зображення і написи отримують
фактичні (незаймані) горизонталі, які вже представляють проектний рельєф і тому
називатимуться "проектними" горизонталями. Якщо фактичні горизонталі раніше були
нанесені з кроком 0,50 м, то після завершення вертикального планування єдності графічного
малюнка рельєфу їх наносять з кроком 0,10 м і оформляють як проектні горизонталі. У
місцях зміненого рельєфу фактичні горизонталі зберігаються у вигляді тонких ліній вільного
контуру. Під будівлями фактичні горизонталі не проходять. Проектні горизонталі
змальовують у вигляді прямих ліній, із нанесенням значень горизонталей над лінією вище по
рельєфу.
Рекомендовано креслення навести тушшю. Це дозволить чітко виявити градацію
товщини всіх ліній, навести чітко цифри і прибрати непотрібні лінії.

ВЕРТИКАЛЬНА ПРИВ'ЯЗКА БУДІВЕЛЬ
Для винесення будівлі в натуру необхідні горизонтальна і вертикальна прив'язки.
Горизонтальна прив'язка здійснюється на головному кресленні генерального плану
"Розбивочного плану (план розташування будівель і споруд)" шляхом прив'язки
координаційних осей будівлі до опорних точок топографічного плану.
Суть вертикальної прив'язки полягає в закріпленні на місцевості відмітки чистої
підлоги першого поверху, відповідній відмітці ±0,000 на робочих кресленнях будівлі, а
також у нанесенні відміток землі по кутах будівлі, при входах та інших характерних точках.
За наявності цих відміток стає можливим точно закласти фундаменти на встановлену