Page 14 - 6220
P. 14

-  необхідно  забезпечувати  поверхневий  стік,  що  унеможливлює  скупчення
            поверхневих  вод  на  окремих  ділянках  перетину  і  на  територіях,  що  безпосередньо
            примикають до нього;
                   -  найбільш  сприятливі  умови  для  руху  мають  забезпечуватися  у  напрямі  основних
            транспортних і пішохідних потоків;
                   - слід уникати утворення великої кількості ділянок з різними ухилами;
                   - при проектуванні треба прагнути до зменшення обсягів земляних робіт і можливого
            збереження відміток на кордонах прилеглих територій.

                   У  додатку  4  наведені  приклади  вирішень  вертикального  планування    в  проектних
            горизонталях простих перехресть.


                                      ВНУТРІШНЬОКВАРТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

                   Вертикальне планування робить істотний вплив на благоустрій території, при цьому
            серед різних заходів найважливішими є:
                -  забезпечити рівномірний природний стік поверхневих вод по рельєфу з формуванням
                    рівних потоків і випуском їх на нижче розташовані вулиці;
                -  забезпечити відведення води від будівель, розташованих на дорозі руху поверхневих
                    вод;
                -  забезпечити  найменший обсяг  земляних  робіт  і  відносну  рівність  (баланс)  насипу  і
                    виїмки;
                -  у зелених зонах зберегти родючий шар ґрунту;
                -  забезпечити  оптимальні  ухили  рельєфу  за  умовами  руху  транспорту  і  стоку
                    поверхневих вод;
                -  створити найкращу архітектурну виразність рельєфу;
                -  зручність прокладки водостічних і каналізаційних трубопроводів.
                   Всі  будівлі,  як  правило,  будуть  розташовані  щодо  рельєфу  так,  що  дві  стіни
            виявляться на дорозі руху поверхневих вод, тобто в несприятливому положенні. Для того,
            щоб захистити їх від замочування уздовж стін роблять підсипаня шириною не менше, ніж 5
            метрів  з  організацією  штучного  водовідводу  (тальвегу).  Доцільно  відведення  води
            здійснювати  уздовж  борту  внутрішньоквартального  проїзду,  який  за  нормативними
            вимогами також розташовують на відстані не менше, ніж 5 м  від будівлі (додаток 5).

                                                                           0
                   Подовжній ухил тальвегу приймають не менше, ніж 5 / 00 (0,005).

                                                                                                          0
                   Поперечний  ухил  території,  що  примикає  до  будівлі,  приймають  не  менше  20 / 00
            (0,020).  Якщо  фактичні  відмітки  рельєфу  не  забезпечують  такий  ухил  проводять
            підсиплення  або виїмку землі  уздовж траси. При побудові подовжнього профілю тальвегу
            враховують,  що  проектні  відмітки  землі  по  червоних  лініях  вже  визначені  і  зв'язані  з
            плануванням  вулиць.  По  кутах  будівлі,  де  сполучаються  підтоплена  і  непідтоплена  стіни,
            величину  підсипки  поступово  зменшують,  стежачи  за  тим, щоб  не  утворювалися    місцеві
            деформації  рельєфу:   бугри,  западини  і  ін.
                   Практично  цю  умову  виконують  шляхом  поступового  згущування  або  розрідження
            горизонталей у місцях переходу від насипу до фактичного рельєфу.
                   Найбільш  несприятливі  за  умовами відведення  води  ділянки  утворюються  в  місцях
            розташування «Г»- подібних будівель з розташуванням внутрішніх кутів впоперек рельєфу.
            У знижених точках рельєфу виникають своєрідні "мішки", в яких накопичується вода, що не
            має вільного виходу (додаток 6). У реальних умовах слід  уникати такої посадки будівель,
   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19