Page 23 - 6215

вищий навчальний заклад, який за змістом і обсягом
навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої
школи. З 1701 р. – Київська академія, яка функціонувала на
демократичних засадах. Курс навчання – 12 років. Студенти
отримували філологічну підготовку (старослов'янська,
українська літературна, грецька, латинська, польська мови;
пізніше – російська, німецька, французька), оволодівали
поетичним і риторичним мистецтвом, літературою (класична
грецька, римська і середньовічна), історією, географією,
філософією, богослов'ям, пізніше – математикою, фізикою,
астрономією, архітектурою. В академії навчалися П. Гулак-
Артемівський, Д. Бортнянський, Г. Сковорода та інші видатні
особистості. У започаткуванні Російської академії наук
(1755 р.) 13 із 20 академіків були українцями-випускниками
Києво-Могилянської академії. 1817 р. Києво-Могилянську
академію ліквідовано. Замість неї створено Київську духовну
семінарію.
Одним з найстаріших наукових і культурних осередків
України є Львівський університет, якому 20 січня 1661 року
польським королем було надано "статус академії і титул
університету" із правом викладання всіх тогочасних
університетських дисциплін і присвоєння учених ступенів. В
університеті викладали видатні історики Іван Крип'якевич,
Степан Томашевський, Михайло Грушевський. Вихованець
Львівського університету І. Могильницький підготував першу
в Галичині граматику української мови.
У XIX ст. завдяки боротьбі прогресивної громадськості і
відповідно соціально-економічним потребам відбувався
подальший розвиток української вищої школи. Центрами
наукової думки, підготовки вчених, учителів, лікарів, юристів
стали. Харківський, Київський, Новоросійський (м. Одеса)
університети, Ніжинський історико-філологічний інститут
(1875) та інші навчальні заклади. Фахівців для промисловості
та сільського господарства готували Харківський

24