Page 94 - 6212

До процесів, які генерують теплоту, відносять ядерні реакції
(радіоактивний розпад елементів) і гравітаційну диференціацію
речовини. Допускається, що при вибірковому витопленні у мантії
утворюється матеріал зменшеної густини, який намагається
переміститися вверх.
Ті структури, до коренів яких підходить відносно легка
речовина, яка несе з собою додаткові порції теплоти,
характеризується вищим значенням теплового потоку, тобто
градієнта температури. Так, у межах басейнів молодих платформ
і геосинклінальних областей щільність теплового потоку і
геотермічні градієнти у середньому у 2-3 рази вищі, ніж на
щитах і древніх платформах. Зокрема, для Карпат геотермічний
градієнт становить 0,02-0,035 К/м, а для Українського щита –
0,06-0,09 К/м.
Вихід теплоти, що генерується у надрах, здійснюється
двома шляхами: кондуктивним – через теплопровідність гірських
порід, і конвективним – через флюїди. За питомим тепловим
опором виділяють теплопровідні товщі (метаморфічні,
магматичні, карбонатні і галогенні породи) та тепло ізолюючі
(глини, вугілля, сухі і газонасичені рихлі породи). За величинами
геотермічного градієнта можна судити про розподіл
кондуктивного теплового потоку. Великі глинисті товщі погано
проводять теплоту, у них значення геотермічного градієнта
досягає 4,7∙ К/м.
Конвективний теплоперенос значною мірою зумовлений
динамікою водних мас. Роль підземних вод у перерозподілі
теплового поля полягає у зміщені і розсіюванні висхідних
теплових потоків при латеральному русі вод від областей
інфільтрації до областей розвантаження. у артезіанських
басейнах відносна роль участі підземних вод у перерозподілі
теплоти зменшується у міру переходу від зони вільного до зони
дуже затрудненого водообміну.

92