Page 99 - 6212

- гравітаційний режим з нерухомим контуром
нафтоносності (з вільною поверхнею), при якому рівень нафти
розміщений нижче покрівлі горизонтально залягаючого пласта;
дебіти свердловини менші за дебіти при напірно-гравітаційному
режимі і з часом повільно зменшуються.
Змішані режими. Режим, при якому можливий одночасний
прояв енергії розчиненого газу, пружності і напору води,
називають змішаним. Його розглядають часто як витіснення
газованої нафти (суміші нафти і вільного газу) водою при
зниженні Р виб нижче Р н. Тиск на контурі нафтоносності може
дорівнювати Р н або бути вищим від нього. Такий режим
проходить у кілька фаз: спочатку проявляється енергія пружності
нафти і породи, потім підключається енергія розширення
розчиненого газу і далі – енергія пружності та напору
водонапірної області. До такого складного режиму відносять
також поєднання газо- і водо-напірного режимів,
(газоводонапірний режим), яке інколи спостерігається у
нафтогазових покладах з водонапірною областю. Особливість
такого режиму - двостороння течія рідини: на поклад нафти
одночасно настають ВНК і ГНК. Нафтовий поклад
потокорозділювальною поверхнею (площиною, на карті лінією)
умовно розділяється на дві зони: яка розробляється при
газонапірному режимі і при водонапірному.
Узагальнення і реалізація режимів. Режим роботи
нафтових покладів надають також додаткові характеристики.
Розрізняють режими з рухомими та нерухомими контурами
нафтоносності. До перших відносять водонапірний, газонапірний,
напірно-гравітаційний і змішаний режими, а до других -
пружний, режим розчиненого газу і гравітаційний з вільною
поверхнею нафти. Водо-, газонапірний і змішаний режими
називають режимами витіснення (напірними режимами), а решта
- режимами виснаження (виснаження пластової енергії).

97