Page 91 - 6212

цій зоні окислювальна обстановка змінюється перехідною
(окислювально-відновною).
Зона застійного ражиму займає нижні частини осадової
товщі і залягає на глибинах 1500-4000 м. Напори води значною
мірою визначаються гірничим тиском, рух води дуже
сповільнений (до кількох міліметрів за рік). Температура води тут
40-100 ⁰С. Води звичайно високомінералізовані, хлоридно-
кальцієвого типу, головним чином седиментаційного
походження. У верхній частині зони переважають води-
захоплення, з глибиною зростає роль вод відтиснення і
літогенних вод. А це призводить до гідаогеологічної
інверсії (обернення), яка виражається у зменшенні мінералізації
(розпріснення). Гази, розчинені у цих водах, переважно
вуглеводневогоскладу (поряд з метаном відзначається
підвищений вміст його гомологів), зростає вміст діоксиду
вуглецю. Геохімічна оботановна - повсидно відновлювальна.
Пластовий тиск - це тиск флюїдів у конкретному пласті.
У верхній зоні вільного водообміну осадової товщі пластовий
тиск за своєюприродою є гідростатичним, тобто дорівнює
останньому.
Для більших глибин ввели поняття умовного
гідростатичного тиску,тобто тиску стовпа прісної води густиною
3
1000 кг/м за висотою, щодорівнює глибині залягання пласта.
Оскільки густина пластових вод звичайно зміяпеїься у межах
3
1000-1200 кг/м , топластовий тиск вважають нормальним
гідростатичним, якщо він відрізняється від умовного
гідростатичного не більше, ніж у 1,2 раза.
На практиці зустрічаються відхилення від цього у більшу чи
меншу сторони. У зонах затрудненого водообміну зарахунок
ущільнення(зменшення пористості) і виділення флюїдів, відтік
яких затруднений,пластовий тиск перевищує гідростатичний.
Виникає аномально високийпластовий тиск (АВПТ). Зменшення

89