Page 98 - 6212

При пружному газонапірному режимі у результаті
деякого зниження тиску на газонафтовому контакті (ГНК)
внаслідок відбору нафти починається розширення об’єму
вільного газу газової шапки і витіснення ним нафти. У міру
відбору нафти з покладу тиск газу зменшується.
Жорсткий газонапірний режим відрізняється від
пружного тим, що тиск у газовій шапці у процесі відбору нафти
залишаєгься сталим. Такий режим у чистому вигляді можливий
лише при безперервному закачуванні у газову шапку достатньої
кількості газу або ж у разі значного перевищення запасів газу над
запасами нафти у об’ємних одиницях за пластових умов, коли
тиск у газовій шапці зменшується незначно у міру відбору
нафти.
В умовах прояву газонапірного режиму початковий
пластовий тиск Р пл (на рівні ГНК) дорівнює тиску насичення Р н.
Тому при створенні депресії тиску відбувається виділення
розчиненого газу і нафта рухається по пласту за рахунок енергії
його розширення. Частина газу сегрегує у підвищенні зони і
поповнює газову шапку. Це сприяє сповільненню темпів
зниження пластового тиску, а також зумовлює мале значення
газового фактору для свердловини, віддалених від ГНК.
Свердловини, розташовані поблизу ГНК, характеризуються дуже
високим значенням газового фактору внаслідок проривів газу.
Гравітаційний режим. Цей режим починає проявлятися
тоді, коли діє потенціальна енергія напору нафти (гравітаційні
сили), а інші енергії виснажились. Виділяють такі його
різновиди:
- гравітаційний режим з рухомим контуром нафтоносності
(напірно-гравітаційний), при якому нафта під дією власної ваги
переміщується вниз за падінням крутозалягаючого пласта і
заповнює його понижені частини, дебіти свердловин невеликі та
сталі;

96