Page 89 - 6212

розміщенні поблизу зовнішнього контуру нафтоносності залежно
від темпу відбору нафти можуть створювати такий екрануючий
ефект що у центрі покладу діятиме у основному енергія
розширення розчиненого газу який виділився із нафти хоч на
периферії відбувається активний прояв енергії напору чи
пружності пластової води.Штучну енергію вводять у пласт при
закачці нагнітальні свердловини води газу пари чи інших
витісняючи агентів. Отже проявами певного виду енергії можна
керувати а саму пластову енергію поповнювати з поверхні.
У процесі видобутку нафти пластова енергія витрачається
на подолання різних сил опору (внутрішнє тертя у флюїдах між
фазами флюїдів, тертя до обмежуючих потік стінок пор, труб і
т.д.) гравітаційних (при підйомі нафти на поверхню) і капілярних
(ефект Жамена) сил при переміщенні нафти і проявляється при
зниженні тиску. За рахунок пластової енергії нафта рухається по
пласту до видобувних свердловин і може у деяких випадках
також підніматися у свердловині на поверхню та
транспортуватись по поверхневих трубопроводах до пункту її
збору. Задача технолога у даному аспекті полягає у тому, щоб
пластову енергію використати для видобутку нафти
найраціональніше.

9.2 Тиски у надрах
Розрізняють два види тисків у надрах - гідростатичний і
геостатичний (гірничий, літостатичний). Гідростатичний тиск –
це тиск, що створюється стовпом води за умови нерозривності
водної фази у породах («водяного стовпа»), а гірничий –
вищезалягаючими породами.
Величина гідростатичного тиску тісно пов’язана із зонами
водообміну. Водонафтогазоносними комплексами, горизонтами
називають стратиграфічні комплекси і горизонти, які вміщують
поклади нафти, газу або газоконденсату та водоносні породи. За
покладами вуглеводнів виділяють нижні крайові (контурні чи за

87