Page 178 - 6212

впливи. Для свердловин, у привибійній зоні пласта яких
відбувається відкладення смол, парафінів і асфальтенів, що
погіршує контакт кислоти з поверхнею порових каналів,
використовують термокислотні або термохімічні оброблення.
Термокислотне оброблення – це вплив на привибійну зону
пласта гарячою кислотою, що нагрівається за рахунок теплового
ефекту екзотермічної реакції металевого магнію з соляно-
кислотним розчином:
Mg + 2HCl + H 2O = MgCl 2 + H 2O + H 2 + 470 кДж.
Для розчинення 1 кг магнію необхідно 18,6 л соляної
кислоти 15 % концентрації, при цьому виділяється 18,9 МДж
теплоти. Уся кислота перетворюється у нейтральний розчин
0
хлористого магнію з температурою більше 300 С, тому
необхідно розчиняти магній у значно більшому об’ємі кислоти,
щоб на його розчинення витрачалася тільки частина активної
кислоти. Оптимальним співвідношенням є 70-100 л соляної
кислоти 15 % концентрації для розчинення 1 кг магнію за
0
розрахованої температури на виході з наконечника від 75 до 80 С
і залишкової концентрації кислоти 11-12,2 %.
Для проведення термокислотного оброблення
використовують спеціальні реакційні наконечники
(термореактори), які являють собою перфоровану трубку, у яку
завантажують магній у вигляді стружок або стержнів і брусків.
Залежно від діаметра і довжини у термореактор
завантажують 40-100 кг магнію, потім його опускають у промиту
свердловину, встановлюють проти оброблюваного інтервалу
пласта і пропомповують через нього визначений об’єм
солянокислотного розчину. У процесі реакції кислотного розчину
з магнієм виділяється велика кількість тепла, до розрахованої
температури прогрівається привибійна зона пласта і
підвищується ефективність кислотного впливу на породи,
очищені від парафінових і асфальто-смолистих речовин.

176