Page 39 - 6197

b
відношення i  1 2 5; ;  . Мінімальне із них належить
a
0 il
першому рядку, який і буде провідним. Елемент a , який
11
лежить на перетині провідного стовпця і провідного рядка,
буде провідним елементом. Оскільки перший рядок –
провідний, то змінна w вилучається із базису. Перераховуємо
1
елементи таблиці за сформульованим раніше правилом. У
результаті отримуємо нову таблицю, яку суміщаємо із
початковою таблицею.
Третя таблиця, яка суміщена з першою і другою
таблицями, отримана аналогічно другій таблиці. Аналіз
останньої таблиці показує, що після закінчення другої ітерації
обчислень досягнуто мінімуму цільової функції -   0R x  , і

можемо переходити до другого етапу.
Другий етап. Штучні змінні вже виконали свою функцію,
так що в усіх наступних ітераціях вони фігурувати не повинні.
Використовуючи останню таблицю запишемо обмеження
задачі у такому вигляді:
1 2 4 4
x  x  ; x  x  ; 6x  x  2.
1 3 2 3 3 4
3 3 3 3
Оскільки задача має три обмеження і чотири змінних - x ,
1
x , x і x , то приписуючи одній (4 – 3 = 1) із змінних, а саме
2 3 4
x , нульове значення, отримаємо відразу базисний
3
2 4
розв’язок задачі - x  , x  , x  . Для розв’язання
2
1 2 4
3 3
задачі лінійного програмування обчислимо необхідні базисні
2 1 4 4
змінні x   x і x   x і підставимо їх у цільову
1 3 2 3
3 3 3 3

39