Page 49 - 6189

ρ к*/ρ с від ρ п/ρ с і L j/d c при величині L, меншій за товщина
пласта, і ρ к*/ρ вм від L j/H і ρ п/ρ вм при величині L, більшій за
товщину пласта (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Функції і аргументи різних масивів
значень каротажу електричного опору 1
Масив значень КО Умова Обчис-
Палетка Функ- аргументи застосу- люваний
шифр
ція 1 2 вання параметр
Двох-
шарова А БКЗ ρ к/ρ с L j/d ρ п/ρ с L j<0.95H ρ yj/ρ с
БКЗ
Двох-
шарова А ЕКЗ ρ к/ρ вм L j/H ρ п/ρ вм L j>CH ρ yj/ρ вм
ЕКЗ
Три-
шарова А зпj ρ к/ρ с D/d c ρ п/ρ с L j<0.95H ρ yj/ρ с
БКЗ
Три-
шарова А зпj ρ к D ρ п - ρ yj
ІК

На першому етапі застосування для обробки БКЗ
використовувався палеточний спосіб порівняння фактичної
кривої зондування з теоретичними (палеточними). У цьому
випадку визначення питомого опору пластів на комп’ютері
зводилося до пошуку -го стовпця  масиву А зпj (теоретичної
кривої зондування), який мінімально відрізняється від
логарифму ρ к/ρ с виміряних значень ρ к (фактичної кривої
зондування) [6]. В якості критерію збіжності фактичної і
розрахункової кривої зондування служив мінімум величини

2
*
n
2 1   j к  к j  , (4.2)
     ln  ln 
n j 1     c  c  

де п — кількість зондів; j — шифр зонда.
Очевидно, що мінімум  вказує на збіг -ої кривої
(стовпця) палетки з фактичною кривою БКЗ (ЕКЗ). Фіксоване

48