Page 50 - 6189

для стовпця значення ρ п/ρ с (модуль опору ) визначає питомий
опір пласта, представленого фактичною кривою зондування.
Однак описаний спосіб визначення питомого опору
пластів на комп’ютері має істотні недоліки:
1) не розглядають збіжність фактичних і розрахункових
значень каротажу опору для окремих зондів; не враховують
ваги зондів;
2) метод важко реалізується при різнотипних зондах
(градієнт-зонди, потенціал-зонди, зонди бокового,
індукційного каротажу тощо.).
У зв'язку з цим для визначення питомого опору пластів на
комп’ютері широко застосовують спосіб зіставлення
фактичних і теоретичних кривих зондування, що отримав
назву універсального [7]. Він полягає у наступному (рис. 4.1).
За істотним значенням каротажу опору для кожного зонда
окремо визначають умовні модулі опору ρ yj/ρ с (рис. 4.1, а) або
границі A j і В j, довірчого інтервалу їх зміни ІІ (рис. 4.1, б) при
відносній похибці визначення каротажу опору, рівній .
Модуль ρ yі і границі його зміни A j і В j II визначають шляхом
зіставлення виміряних значень ρ кj/ρ с (j= 1, 2, ...) з теоретичною
кривою залежності ρ к*/ρ с від ρ п/ρ с для відповідного зонда.
Визначені умовні модулі ρ yj/ρ с або границі їх зміни A j і B j
порівнюють. Невелика розбіжність умовних модулів (або
перетин інтервалів [A j, B j) свідчить про збіжність виміряних
значень каротажу опору (фактичної кривої зондування) і
теоретичних їх значень (теоретичної кривої зондування).
Умовні модулі (або границі A j і B j) визначають і
порівнюють спочатку для рядків масивів А , що відповідають
двошаровому середовищу (D/d c = 1). При задовільному
сходженні значень ρ yj (відносна розбіжність менша від заданої
величини ) або перетині інтервалів [A j, B j задача вважається
розв'язаною і в якості питомого опору пласта береться
значення ρ ср, визначене з урахуванням ваг Р j за однією з
формул:

49