Page 48 - 6189

8И1,4 та ін. від питомого опору нескінченних за потужністю
пластів ;
4) поправочні криві за товщину пластів, скін-ефект,
параметри свердловини [2, 4];
5) геометричні чинники зондів ІК, розраховані з
урахуванням скін-ефекту [5].
Таким чином, рішення прямих задач каротажу опору
забезпечує попластове визначення питомого опору за БКЗ, ІК
та БК. Воно зводиться до наступного:
1) розчленування розрізу на пласти за кривими каротажу
опору;
2) визначення істотних значень позірного питомого
опору;
3) уточнення питомого опору промивальної рідини;
4) визначення питомого опору пластів і їх зони
проникнення.
Методика визначення питомого опору пластів і їх зони
проникнення на комп’ютері, як і при ручній інтерпретації,
зводяться до порівняння виміряних значень уявних питомих
опорів з теоретичними (палеточними) значеннями ρ кj*,
отриманими для різних параметрів пласта і оточуючих його
середовищ. Теоретичні значення уявних опорів ρ кj*
зберігаються в пам’яті комп’ютера у вигляді двовимірних
масивів А зпj

а 11, а 12, ... ,а 1
а 21, а 22, ... ,а 2 (4.1)
.....................
а 1, а 2, ... ,а ,

елементи яких а  є логарифмами значень ρ к*/ρ с (або ρ к* для
зондів ІК). Стовпці масиву А зпj відповідають фіксованим
значенням логарифма – модуля опору  = ρ п/ρ с (або ρ п для
ІК), рядки – фіксованим значенням  = D/d c (або D для ІК).
Таким чином, масиви А зпj для тришарового середовища
представляють собою залежності теоретичних значень ρ к*/ρ с
(ρ к* для ІК) від двох змінних (аргументів) ρ п/ρ с (або ρ п для ІК)
і D/d c (при фіксованих значеннях L j/d c і ρ зп/ρ), масиви для
двошарового середовища представляють собою залежності

47