Page 44 - 6189

Відбивають границі прошарків в точках максимального
градієнта кривої |а і| max. Навпроти прошарків відраховують
екстремальні значення, після чого визначають
середньозважене або повздовжнє позірне значення параметру
за формулами (3.3) і (3.4).
3. Навпроти пласта немає екстремуму (рис. 3.2,в).
*
Визначають середнє значення а ср як при наявності одного
екстремуму.
Істотні значення виправляють за вплив свердловини (ГК,
НК, БК), товщини (ГК, НК, ПС, тощо) і v (де v - швидкість
каротажу, м/год;  - постійна часу інтегруючої комірки, с).
Істотні значення БК виправляють за даними [2]. При
трансформації кривих ГК і НК істотні значення ГК і НК
перетворять в значення подвійного різницевого параметра за
формулою (3.1). Виправлення даних ГК і НК за вплив
товщини H  і v виконують за формулою

а
а в   , (3.5)
К 

де а в - виправлене значення; K  - поправочний коефіцієнт,
визначений за табл.3.2. При відбитті границь за точками
перегину кривої ГК і НК вносять поправки у їх глибину за
роботою [3]. Приклад трансформації кривих ГДС показаний
на рис. 3.3 1.

Таблиця 3.2 - Значення поправочного коефіцієнта K  за
товщину 1.
v, h  , м
мс/год 0,8 1 2 4 6 8 10
1000 0,85 0,9 1 1 1 1 1
2000 0,7 0,76 0,94 1 1 1 1
3000 0,55 0,65 0,86 0,97 1 1 1
4000 0,45 0,55 0,8 0,94 1 1 1
6000 0,35 0,42 0,66 0,85 0,94 0,98 1

43