Page 40 - 6189
P. 40
пов'язаний з літології розрізу, граничні значення вибирають у
залежності від диференціації кривої цього параметру.
Відповідно, алгоритм виділення інтервалів зводиться до
наступних операцій.
1. Фільтрація (згладжування) кривої ГДС шляхом
послідовного обчислення середнього значення а m для m точок
і присвоєння значення а m середній точці в інтервалі
підсумовування.
2. Визначення кодів К jі в точках кривої (знизу до гори)
відповідно до умов К j = 0, якщо 0 < a ji ≤ A j1; К j = 1, якщо A j1 <
a ji ≤ A j2; К j = 2, якщо A j2 < a ji.
3. Порівняння коду К jі в і-й точці з кодом в попередній
точці (i-1). При рівності кодів – повторення викладених вище
дій.
4. Відбиття границі -гo інтервалу в точці z зміни коду
К jі (К jі ≠ К jі-1).
5. Присвоєння -му інтервалу глибини z та коду K = К jі.
6. Визначення індексу літології І за кодом K згідно табл.
3.1 і присвоєння його -му інтервалу.
Таблиця 3.1 – Коди К j і відповідні їм індекси І j 1.
Індекс І j
К j
ПС, ГК МК, НК АК БК КВ
0 1 2 5 1; 2 1
1 4 1 1 1 1; 5
2 2 5 2 1; 5 2
Примітка. Індекси відповідають наступним породам: 1 -
чистий колектор; 2 - глина; 4 - глинистий колектор; 5 - щільна
порода.
3.2.1. Уточнення границь інтервалів.
Уточнення границь між інтервалами, проведене з
урахуванням їх літології, полягає в наступному.
1. Для - ої границі складають комплексний код К к ,
який представляє собою поєднання кодів К -1, К і К +1, в
якому К -1 і К – коди нижнього і середнього інтервалів,
розділених границею; К +1 – код розміщеного вище інтервалу.
Для -ої границі інтервалів з кодами К -1 = 0 і К = 1, коли
код вище залягаючого інтервалу К +1 = 2, комплексний код
39