Page 19 - 6189

знаку плюс). Приблизні границі пластів відмічаються
інтерпретатором на діаграмі. Глибини цих відміток зчитують і
вводять у пам’ять комп’ютера.
При розчленуванні розрізу поблизу заданих глибин
визначають характерні точки, які приймають у якості істотних
і тих, що відповідають границям пластів. Напівавтоматичний
спосіб відбивки границь застосовують разом з автоматичним в
інтервалах, де автоматична відбивка малоефективна 1.

2.2. Уточнення границь пластів в неоднорідному розрізі

Визначити геофізичні параметри порід при попластовій
інтерпретації можна тільки для пластів, які вважаються
однорідними. Необхідно визначати критерії однорідності
пласта для того, щоб обмежити зміну параметру в пласті і
забезпечити використання стосовно нього наявних
теоретичних даних.
Розглянемо критерії однорідності стосовно найскладнішої
задачі геофізичної інтерпретації – визначення питомого опору
пластів за даними БКЗ. На результат визначення питомого
електричного опору пласта впливають його шаруватість
(чергування прошарків різного питомого опору), плавна зміна
питомого опору у напрямку вміщуючих порід (перехідна зона
нафтоносних і газоносних пластів) і зона проникнення
фільтрату промивальної рідини.

2.2.1. Шарувата неоднорідність пласта.
Неоднорідність пласта, який складається з прошарків з
різними питомими опорами, і розділених плоскопаралельними
границями, можна охарактеризувати коефіцієнтом анізотропії:

k h k h
2   1 (2.9)
  (    )(  )
H H 
  1 nk   1 nk 

де: h μ – товщина прошарків; ρ μ – питомий опір прошарків; Н пk
– товщина пачки прошарків; k – кількість прошарків.
Очевидно, що середовище можна вважати однорідним і
2
прошарки об’єднувати в пласт, якщо величина λ мала і
навпаки. У зв’язку з цим за критерій однорідності можна
18