Page 96 - 6183

а – припасування; б – регулювання; в – групова замінність; І, ІІ – групи

сортування
Рисунок 4.1 – Методи складання

Складання за методом регулювання. Сутність методу полягає в тому,

що задана точність розміру замикальної ланки досягається зміною розміру

компенсуючої ланки (компенсатора) – раніше вибраного елементу,

виконавчий розмір якого має збільшене поле допуску, з допомогою якого

досягається необхідний розмір замикальної ланки. Як показано на рис. 4.1б,

для отримання необхідного зазору в сполученні використовується

компенсуюче кільце К. В якості компенсатора використовують прокладки,

регулювальні гвинти, втулки та ін.

Цей метод широко використовується ремонтним виробництвом,

оскільки він має широку універсальність, не залежить від числа ланок

розмірного ланцюга, допуску на замикальну ланку і типу виробництва. З

допомогою компенсаторів можна регулювати не тільки допуск на замикальну

ланку в процесі складання, а й компенсувати знос основної деталі в процесі

експлуатації машини.

Складання за методом повної взаємозамінності. Застосовується в тому

випадку, якщо допуск на замикальну ланку розраховується як сума допусків

на розміри складових ланок:

m  1
ТА 0  TA j . (4.2)

1  j

де ТА 0 – допуск замикальної ланки;
ТА j – допуск j-ої складової ланки;

m – загальна кількість ланок, враховуючи замикальну.
При цьому процес складання з технологічної точки зору спрощується,

оскільки він зводиться тільки до підбору і зчленування складових ланок
(деталей) без додаткового припасування.

92