Page 139 - 6183

Потім в послідовності, показаній на рис. 6.2 свердлять і встановлюють
решту штифтів. Кожний штифт повинен перекривати сусідній приблизно на

1/3 діаметра. Штифти виготовляють з міді або інших м’яких металів. Після
установки головки штифтів розчеканюють і зачищають, а іноді пропаюють

м’яким припоєм.
Постановкою латок відновлюють пробоїни і тріщини в корпусних

деталях, деталях оперення, рамах і т.п. Латки виготовляють з листової сталі

товщиною 1,5...2,0 мм, а для ремонту оперення беруть матеріал товщиною,

яка дорівнює товщині деталі. Встановлюють межі тріщини (розміри

пробоїни), зачищають і кінці насвердлюють. Розмір латки повинен бути

таким, щоб вона виходила за краї пробоїни або тріщини на 15...20 мм.

Закріплюють латку гвинтами або клепками на відстані 10...15 мм одна від

іншої, приварюють контактним або газовим зварюванням. Перед установкою

латку місце її встановлення промазують суриком або фарбою, а для

відновлення герметичності під неї додатково ставлять прокладку.

6.3 Електроіскрова обробка і нарощування деталей

Електроіскровий метод обробки деталей ґрунтується на процесі

електроерозії металів, тобто на місцевому руйнуванні металів великою

кількістю електричних розрядів, що посилаються джерелом електричного

струму. Для створення імпульсів із заданими характеристиками застосовують

кондесаторні й безконденсаторні установки. Інструмент-електрод з'єднують з

негативним джерелом струму (катодом), а деталь – з позитивним (анодом).

Під дією високої температури, яка створюється електричними розрядами, що

виникають під час руху електрода вниз, відбувається місцеве руйнування

металу деталі-аноду. При цьому електрод-інструмент, який має вертикальну

подачу, поступово занурюється в оброблювану деталь і утворює в деталі

заглиблення по профілю електрода-інструменту. Постійність

міжелектродного зазору забезпечується слідкуючою системою верстата.

135