Page 17 - 6143
P. 17
високої майстерності в ливарній справі, центрами яких були
Київ, Львів, Володимир, Галич, Холм. Дотепер у
кафедральному храмі Святого Юра у Львові зберігся дзвін-
велет, вилитий місцевим майстром Яковом Скорою 1341 р.
Поширеним на Русі-Україні було кування та карбування,
кравецтво, обробка кістки та каменю. Успішно розвивались
будівельна справа й архітектура.
Вагоме місце у житті й обороні краю посідали
давньоруські міста, які здебільшого були не лише ремісничо-
торговельними осередками, а й адміністративно-політичними
центрами окремих земель. Саме до них належав Київ -
столиця Русі-України. Літопис "Повість минулих літ"
налічував в IX-X ст. 20 міст, у тому числі Чернігів, Переяслав,
Любеч, Вишгород та ін. У X ст. літописці згадують 32 міста, в
XI ст. - близько 60, а в XIII ст. їх уже налічувалося майже 300.
У XII-XIII ст. великим містом вважався Галич - центр
Галицько-Волинської держави.
У XIV-XV ст. (період урбанізації Європи) Київ мав
провідне значення в господарському житті Центрально-
Східної Європи. У цей час на західних землях зростає
значення м. Львова як ремісничого, адміністративного й
оборонного центру.
Упродовж XIV-XV ст. в Україні споруджено низку
оборонних замків. Деякі з них збереглися дотепер. Замки
переважно будували з дерева. Кам'яними були Кам'янець-
Подільський, Хотинський, Меджибіський, Жванецький і
замки Скали, Смотрича на Поділлі та Луцька на Волині.
Важливим джерелом пізнання нашого краю в епоху
Середньовіччя стали описи подорожей арабських
мандрівників територією України або здійснені описи наших
територій з уст українських купців. Адже торгові зв'язки
купців-русичів були інтенсивними з Хазарським Каганатом,
Великим Булгаром, Середньою Азією, арабським Близьким
Сходом та ін. Письмові джерела засвідчують, що руські купці
в X- XII ст. жваво торгували з Чехією, Польщею,
Придунайськими країнами, підтримували торговельні зв'язки
з Німеччиною, Францією, Італією, Іспанією.
17