Page 22 - 6143

Болехів, Рожнятів, Жаб'є (Верховина), Ворохта, Микуличин,
Вижниця, Воловець, Рахів.
У Центральній та Східній Україні, які ввійшли до складу
СРСР, туристична справа розвивалася по-іншому. Якщо у 20-
х роках система туристично-екскурсійних закладів
формувалася на базі національно-культурного відродження,
то в період сталінського деспотизму, що утвердився в Україні
наприкінці 20-х років, вона зазнала ідеологічного впливу
партійних і державних органів. Хоча зауважимо: у 20-х роках
були відкриті перші будинки відпочинку. В 1928 р. був
заснований Одеський науково-дослідний інститут
курортології, який розпочав діяльність із вивчення
рекреаційних ресурсів України з метою використання їх для
лікування найрізноманітніших захворювань.
У 1930 р. було створено Всесоюзне добровільне
товариство пролетарського туризму та екскурсій. У середині
30-х років його, як і всі інші добровільні туристичні
товариства, що існували в країні, ліквідували Постановою
уряду. Керівництво самодіяльним туризмом було передано
Всесоюзній раді фізичної культури при Центральному
виконавчому комітеті СРСР. Водночас організацію туризму та
екскурсій було передано Всесоюзній центральній раді
професійних спілок, а в її структурі створено підрозділ
Туристично-екскурсійне управління. Отже, в сфері туризму
країни практично було запроваджене державне управління.
Друга світова війна перервала цей процес.
Із завершенням Другої світової війни, яка завдала
відчутної шкоди туристичній інфраструктурі, Україна ввійшла
у четвертий етап світового розвитку туризму.
Туризм в Україні ще довго перебував у занепаді. Лише у
60-х роках держава виявила інтерес до його подальшого
розвитку, зокрема тоді, коли в 1965 р. на рівні областей були
створені профспілкові ради з туризму та екскурсій,
підпорядковані Українській республіканській раді з туризму
та екскурсій. Туризм в Україні продовжував розвиватися на
профспілковій і відомчій основі. Профспілковим туризмом
керував "Укрпрофтуризм", а іноземним - монопольно

22