Page 21 - 6143

один із визначальних напрямів господарської спеціалізації
Карпат.
У розвиток туризму на західноукраїнських землях
важливу сторінку вписали численні туристичні, краєзнавчі та
спортивні товариства. Туристичною діяльністю зацікавилося
українське спортивне товариство "Сокіл", українське
товариство "Чорногора" (1910 р.), польське товариство
"Татранське". Усі вони надавали методичну та практичну
допомогу в здійсненні мандрівок, пізнанні Карпат, Альп,
Татр. Однак еволюційний поступ туризму перервала Перша
світова війна.
У третій міжвоєнний період розвитку туризму в Україні
туристично-краєзнавча робота на західноукраїнських землях,
завойованих тоді Польщею, швидко відновилася. У 1921 р.
професор І. Крип'якевич заснував "Кружок любителів
Львова". За його допомогою організовували перші науково-
пізнавальні мандрівки Львовом та його околицями. У 1922 р.
відновило роботу туристичне товариство "Чорногора", яке
продовжило використовувати туристичне краєзнавство для
національно-патріотичного виховання української молоді.
Вагомий внесок у розвиток туризму зробило краєзнавче
українське туристичне товариство "Плай", зорганізоване 1924
р. у Львові. Воно популяризувало пам'ятки природи та
культури засобом туризму, розробляло туристичні маршрути
рідним краєм. У такому ж напрямі діяли товариства "Сокіл",
"Січ", "Луг" та ін.
У 30-х роках почали зароджуватися перші об'єкти
туристичної інфраструктури - "захисти", які чимось
нагадували сучасні турбази. З'явилися дитячо-юнацькі
пластові табори й агрооселі - літниська для самодіяльних
туристів, що формувалися з української інтелігенції. З метою
безпеки мандрівників та відпочиваючих, зокрема на лещатар-
ських (лижних) маршрутах, організовували службу охорони.
Відомими центрами гірськолижного туризму стали курорти
Славське, Розлуч, Сянки. Виникли лижні витяги на горах
Тростян, Високий Верх, Ільза, Кичера. Центрами сільського
зеленого туризму були с. Криворівня, присілок Ярем-ча -
Дора, Космач, Сколе, Гребенів, Славське, Розлуч, Тухля,

21