Page 10 - 6128
P. 10
результатами досліджень у 1968 р. опублікував “Загальну теорію
систем”. Крім того, у 1959 р. у Кейсівському технологічному
інституті був створений центр системних досліджень з керівником
М. Месаревичем, де відбувається випробування математичним
шляхом створення теорій і апаратів, що забезпечують моделювання
об’єктів, складність яких визначається елементною базою системи
та видом математичного опису. У 1947 р. Дж. Фон Нейман, П.
Моргенштерн опублікували монографію “Теорія ігор та
економічна поведінка”, започаткувавши новий напрямок, що дістав
назву “теорія ігор і прийняття рішень”. Системний аналіз і стратегія
планування дозволяли виробляти оптимальну стратегію поведінки
для погано структурованих задач. Початок основ кібернетики
відбувся у 1948 р. З виходом фундаментальної праці Норберта
Вінера “Кібернетика або контроль та управління живими
організмами і технікою” вперше сформульовано поняття зворотного
зв’язку для ефективного управління системою. У 1949 р. Клод
Шенон опублікував основи теорії інформації в роботі
“Математична теорія комунікації”, де вперше запропонував і дав
означення кількісної міри інформації, яка проходить через
комунікаційний канал, але якісна міра – сутність інформації –
залишилася осторонь.
Застосування системології здійснювалося у двох напрямках:
1 розвиток усіх наук (від класичної фізики, психології,
соціології, мікроекономіки, медицини – аж до екології, логіки тощо,
внаслідок чого утворилися нові наукові напрямки (наприклад:
мехатроніка: механіка-електрика-інформатика; нанотехнологія:
фізика-хімія-біоніка; біоніка та біоінженерія: біотехнологія-
електроніка-інформатика тощо);
2 інженерно-організаційний – знайшов вираз в інженерних
науках та аналізі систем, насамперед, втілюючи методи пошуку
оптимальних розв’язків при проектуванні та використанні
технічних і організаційних систем протягом усього циклу їхнього
існування.
В якості особливого і головного популяризатора системних
ідей виступила НТР, яка забезпечила бурхливий розвиток
системного підходу. За межами країни ідеї теорії систем розвивали
вчені: Р.Акофф, О.Ланге, Р.Мертон, Т.Парсонс, У.Росс Ешбі та
інші. В Радянському Союзі ідеї системності були дуже
популярними в 60-70 роках минулого століття. Можна назвати
дослідників: В.Г. Афанасьев, В.М.Глушков, В.П. Кузьмін, Ю.Г.
Марков, И.Б. Новик та ін..
8