Page 60 - 6109
P. 60

(query  system).  До  завдання  властивостей  операції  парооб’єднання  нагадаємо,
               що об'єктне представлення – альтернатива логічному формалізму.
                      Два об'єктні представлення паропоєднані тоді і тільки тоді, коли логічну
               формулу  для  першого  можна  уніфікувати  з  логічною  формулою  для  другого.
               Слово  «уніфікувати»  означає  тут,  що  існують  підстановки  для  змінних,  що
               роблять логічні формули ідентичними.
                      Якщо  наша  мета  –  побудувати  «мову  запитів»  (query  language)  для
               витягання  інформації  з  БД,  то  потрібне  більш  обмежене  визначення
               парооб’єднання.  Операція  парооб’єднання  взагалі  не  повинна  бути
               симетричною в тому сенсі, що вона пов'язує висновок (об'єкт-мета) з гіпотезами
               (об'єктами-фактами).  Об'єкт-мета  «паропоєднується»  з  об'єктом-фактом,  якщо
               логічна  формула,  що  відповідає  об'єкт-меті,  уніфікується  з  одним  із
               співмножників об'єкту-факту (представленого кон'юнкцією гіпотез і аксіом).
                      В  термінах  доведення  теорем  це  означає,  що  операція  паропоєднання
               може  здійснюватися  тоді  і  тільки  тоді,  коли  мету  можна  довести  з  гіпотез  і
               аксіом (фактів).
                      Розглянемо фрейм-факт (гіпотезу):
                      Посилка_8
                      елем:                (елем_із посилок)
                      відправник:          Петро_2
                      одержувач:           Марія_4
                      об'єкт:              Книга_22
                      Можна  встановити  паропоєднання  цього  фрейма-факту  з  фреймом-
               метою:
                      z(х)
                      елем:                (елем_из посилок)
                      відправник:          Петро_2
                      одержувач:           х
                      об'єкт:              у(х)
                      Фрейм-мета  інтерпретується  як  питання:  «Кому  Петро  послав  книгу?»
               Паропоєднання  фрейма-мети  і  фрейма-факту  приводить  до  підстановки  {(z,
               Посилка_8), (х, Марія_4), (у, Книга-22)}, яку можна інтерпретувати як відповідь
               на питання.

                      6.3.2 Функціональні атрибути

                      Атрибути  описують  множину  характеристик,  пов'язаних  з  функціями
               функціонального  фрейма.  Атрибут  не  обов'язково  є  конкретизацією  деяких
               даних типу Павло_2; з тим же успіхом він може бути функціональним виразом.
               Розглянемо  фразу  «Павло  посилає  книгу  Марії,  а  Петро  одержує  лист  від
               людини, якій Павло послав книгу». Її перша частина виражається фреймом:
                      Посилка_8
                      елем:                (елем_із посилок)
                      відправник :         Петро_2
                      одержувач:           Марія_4
                      об'єкт:              Книга_22
                      Друга      частина      представляється         фреймом,       для     якого     деякий

                                                                                                            60
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65