Page 71 - 6106

грошей постійно змінюється, то в кінцевому підсумку відбувається обмін

купівельної спроможності сьогоднішніх грошей на купівельну спроможність

майбутніх грошей. Процентна ставка, за якою здійснюється цей обмін,

залежить від вартості грошей у часі або від тимчасової вартості грошей.

Основи теорії часової вартості грошей викладені американським

економістом Ірвінгом Фішером (1867 – 1947). У своїй праці «Теорія

процента», виданій у 1930 р., він розвиває теорію часової вартості грошей.

Категорію «час» увів в економіку представник австрійської школи Євген Бем-

Баверк (1851 – 1914). Заслуга І. Фішера полягає в тому, що він на підставі

теорії процента показав економічне значення вартості грошей у часі. І. Фішер

пише, що «фундаментальна проблема визначення вартості грошей у часі, яку

поставила Природа, полягає в приведенні майбутньої вартості до

сьогоднішньої, тобто у визначенні капітальної вартості майбутніх прибутків».

І. Фішер підкреслює, що всі інвестори цікавляться майбутніми доходами.

Концепція вартості грошей у часі передбачає визначення:

1. майбутньої вартості грошей;

2. приведеної (сьогоднішньої) вартості грошей.
Основу концепції часової вартості грошей становить розкриття сутності

приведених (сьогоднішніх) грошей.
Як зазначається в західній економічній літературі, концепції тимчасової

вартості грошей, а також ризику є основними в теорії і практиці
корпоративних фінансів і функціонування ринку капіталу.

По-перше, сьогоднішній долар (євро, єна і т. п.) коштує більше ніж той,
який одержить корпорація в майбутньому: через тиждень, через рік. Він

сьогодні вже «в роботі», тобто приносить дохід.

По-друге, майбутній долар містить більше ризику, тобто непевності в

одержанні очікуваного прибутку, ніж сьогоднішній.

Визначення майбутніх грошових потоків дає можливість обчислити

приведену вартість грошей, тобто фінансових потоків, дізнатися, скільки вони

70