Page 343 - 61

ралів – під дією природних або штучних струмів, які протіка-
ють в Землі.
Електричні струми охоплюють значні блоки земних надр
і тим самим зумовлюють різнорідні прояви геоелектрохіміч-
ної міграції речовин. Пов’язані з міграцією процеси знаходять
вираз в перевідкладенні і закріпленні хімічних елементів в
відповідних формах знаходження. Геоелектрохімічна мігра-
ція, а також умова і форми концентрування і розсіяння елеме-
нтів складають інші розділи геоелектрохімії.
Перераховані додатки геоелектрохімії служать основою
теорії геоелектрохімічного механізму рудоутворення, яка в
свою чергу є однією з складових науки про родовища корис-
них копалин, про метасоматичні, гідротермальні явища і ін.
Одночасно названі частини геоелектрохімії утворюють теоре-
тичні основи для відомих і нових методів пошуків і розвідки
родовищ корисних копалин, а також для методів геотехноло-
гічної переробки руд і порід, включаючи їх переробку в при-
родному заляганні.
Витоки геоелектрохімії сходять до початку ХІХ ст., коли
Р.Фоксом на руднику Карнуол вперше було винайдено існу-
вання електричних явищ в Землі. Швидко після винайдення
електричних полів в Землі була висловлена думка (В.Скей,
1871) про їх вплив на мінералоутворення. Інтенсивні дослі-
дження в цьому напрямку почали розвиватись лише в останні
роки. Менше оцінена роль струмів в природній або штучній
міграції речовин [4].
Потужним стимулом розвитку геоелектрохімічних до-
сліджень стала необхідність утворення методів і техніки для
прямої реєстрації складу геологічних утворень на відстані де-
сятків і сотень метрів.
Як відомо, визначення хімічного складу речовин
пов’язане із зміною внутрішньої структури атомів: їх електро-
нних оболонок або атомних ядер. В лабораторіях речовину,
що аналізується, піддають фізико-хімічним процесам, в яких

534