Page 342 - 61

діяльності, нервової системи, деформації м’язів і кісток, по-
рушення чутливості шкіри, кровообігу тощо.
Розрізняють загальну та локальну вібрації. Для їх змен-
шення використовують віброізоляцію, вібродемпфування,
пружні основи і опори, віброгасні рукавички, прокладки, ки-
лими.
Згідно з ГОСТ 17770-72, СН 636-66, встановлено допус-
тимі норми вібраційних навантажень у активних смугах від
2 до 2000 Гц, для коливальних швидкостей від 0,45-1,12 до
4 см/с. Рівень коливань шуму при зазначених параметрах змі-
нюється від 99 до 120 дБ [3].
Найбільш несприятливий вплив на людину робить віб-
рація з частотами 1-30 Гц. На жаль, саме в цьому діапазоні
розташовані спектри основних частот вібрації більшості ан-
тропогенних і природних джерел.
Резонансні частоти окремих частин тіла людини відріз-
няються між собою: голова – 8-27, очі – 12-27, обличчя і ще-
лепи – 4-27, грудна клітка – 2-12, живіт 4-12, пояс – нижня ча-
стина хребта – 4-14, ноги і руки 2-8 Гц.

6.4 Електрохімічні процеси, поля та
електрофізіологія

Геоелектрохімічні явища являють собою електрохімічні
процеси, що протікають в Землі. Галузь знань, яка відноситься
до дослідження вказаних процесів, – геоелектрохімію – можна
визначити як науку про природні і штучно викликані електро-
хімічні явища, які відбуваються в земних породах. Оскільки
сама електрохімія досліджує перетворення енергії хімічних
реакцій в електричну і навпаки, оскільки важливими розділа-
ми геоелектрохімії є виникнення і існування природних нату-
ральних електричних полів і утворення нових речовин – міне-

533