Page 323 - 61

(тритій, вуглець, залізо, полоній, інертні благородні гази); ті,
що залишаються в м’язах (калій, рубідій, цезій), селезінці та
лімфатичних вузлах (ніобій, рутеній), щитовидній залозі
(йод). Радіоізотопи йоду в щитовидній залозі концентруються
в 100-200 разів більше, ніж у інших тканинах і органах. Руй-
нування залози починається при дозі опромінення, що дорів-
нює 100 Гр. Наведемо відомості щодо ураження організмів
людини певними радіонуклідами:
Йод-131 — щитовидна залоза
Сірка-35 — шкіра
Кобальт-60 — печінка
Цезій-137 — м’язи
Полоній-210 — шлунок
Рутеній-106 — нирки
Радій-226
Цинк-65
Стронцій-90
Прометій-147
Барій-140
Торій-234
Фосфор-32
Вуглець-14 — кістки
Плутоній-239 — репродуктивні органи, вразливі для всіх
ізотопів, що мають гамма-випроміню-вання.
У шлунково-кишковому тракті всмоктування різних ра-
діонуклідів може відрізнятися в 1000-10000 разів. Найкраще
всмоктується калій, тритій, натрій, найгірше – цирконій, ніо-
бій, вісмут, полоній та ін.
Цезій і стронцій за своїми хімічними властивостями ду-
же близькі до калію та кальцію й у біосфері циркулюють ра-
зом з цими елементами.
За даними комісії радіаційного контролю ООН, біологі-
чний період напіввиведення з організму цезію-137 у дорослих

514