Page 245 - 61
P. 245
Поряд з блукаючими струмами, фактором, що визначає
інтенсивність процесу корозії, є електричні властивості вмі-
щуючих порід і в першу чергу величина питомого електрич-
ного опору, яка служить одним з трьох основних критеріїв, за
яким оцінюється корозійна активність грунтів (решта два кри-
тері\ – втрата маси зразка і середня густина поляризуючого
струму). Дані про корозійну активність грунтів стосовно сталі,
отримані на основі трьох критеріїв, наведені в табл. 4.5.
Якщо співставити дані цієї таблиці з даними табл.4.3, то
можна побачити, що тільки глина, суглинок і супісок в сухому
стані, а також пісок, вапняк і пісковик характеризуються ни-
зькою корозійною активністю. В інших випадках за наявності
блукаючих струмів корозійна активність змінюється від сере-
дньої до дуже високої.
Таким чином, основним критерієм загрози корозії є на-
явність анодних і знакозмінних зон на спорудах при опорі
вміщуючих порід менше 100 Омм і при густині стікаючого
2
-2
струму, що переважає 7,510 А/м .
Енергосфера – це сферичний конденсатор, створений си-
стемою “Земля – атмосфера”. Наша Земля оточена повітряним
океаном – атмосферою. Властивості атмосфери змінюються з
висотою. З висотою змінюються і електричні властивості по-
вітря. Як показали багаточисельні виміри, в атмосфері існу-
ють вільні заряди: додатні і від’ємні іони і електрони. Порів-
няно з кількістю молекул в одному кубічному сантиметрі по-
19
вітря (2,710 штук), кількість іонів надто велика. Середня
концентрація іонів над сушею нараховує 750 додатних і 650
3
від’ємних іонів; над океаном число додатних іонів в 1 см по-
вітря в середньому дорівнює 600, а від’ємних – 500.
Атмосфера Землі володіє електропровідністю, яка в ко-
жній точці визначається джерелами іонізації та іонними конс-
тантами. До числа основних збудників електрично зарядже-
них частин в атмосфері, або основних іонізаторів атмосфери,
відносяться космічні промені, сонячна і земна радіації (ви-
промінювання).
2
Кожну секунду на площадку в 1 км через межу земної
атмосфери в напрямі земної поверхні влітають з Космосу по-
над 1000 орелятивістських (рухомих, з швидкостями, близь-
кими до швидкості світла) заряджених частинок. Вони нази-
ваються космічним промінням. Походження більшої частини
538