Page 250 - 61
P. 250

що витікає з Сонця, і тому кожен його атом несе електричний
                            заряд.
                                  Земна радіація іонізує атмосферу в безпосередній близь-
                            кості коло земної поверхні. Це проходить головним чином за
                            рахунок поступлення з земної кори продуктів радіоактивного
                            розпаду  важких  елементів  гірських  порід.  Випромінювання
                            радіоактивних речовин земної кори майже повністю поглина-
                            ється грунтовим шаром. Тому безпосереднім іонізатором ни-
                            жньої атмосфери є вторинні продукти радіоактивного розпа-
                            ду. Поступаюча від земної поверхні в атмосферу еманація ра-
                            діоактивних речовин сприяє виникненню  -,   - і   - випро-
                            мінювань, що іонізують молекули повітря. Іони утворюються
                            в приземному шарі атмосфери, а потім турбулентним обміном
                            і вертикальним рухом переносяться до висоти 4-5 км. Земна
                            радіація  утворює  в  приземному  шарі  атмосфери  над  сушею
                                                             3
                            близько 5 млн. пар іонів в 1 м  на 1 с. Над поверхнею морів
                            (океанів)  їх концентрація набагато менша із-за надто малого
                            вмісту радіоактивних речовин в морській воді.
                                  В атмосфері іони утворюються також внаслідок її забру-
                            днення продуктами атомної промисловості і випробувань яде-
                            рної зброї, а також короткохвильового випромінювання зірок і
                            за рахунок метеорних частинок. Існують і інші, локальні іоні-
                            затори атмосфери (ударна іонізація під час гроз, механічна іо-
                            нізація, яка виникає під час морських прибоїв і річкових водо-
                            спадів, хімічна іонізація при виверженні вулканів і т. ін.). Ва-
                            гоме значення для іонізації атмосфери має вміст в ній вологи,
                            твердих мінеральних частинок та інших домішок, які в зага-
                            льній сукупності знижують електричну провідність повітряної
                            оболонки Землі.
                                  Поряд  з  іонізацією  в  атмосфері  проходить  зворотний
                            процес  –  рекомбінація  (возз’єднання)  іонів  і  електронів  з
                            утворенням атомів і молекул з вільних електронів і додатних
                            атомних і молекулярних іонів, причому рекомбінація додатно-
                            го і від’ємного іонів в основному проходить в нижніх шарах
                            атмосфери, додатного іона і електрона – у верхніх шарах ат-
                            мосфери.
                                  Швидкість процесів іонізації і рекомбінації на різних ви-
                            сотах  неоднакова.  Це  ж  стосується  і  потужності  іонізаторів.
                            Тому вертикальний профіль концентрації іонів і електронів в
                            атмосфері має складний характер. В нижньому шарі до висоти

                                                           543
   245   246   247   248   249   250   251   252   253   254   255