Page 244 - 61
P. 244

струми входять в інженерну споруду, вони викликають її ка-
                            тодну поляризацію (утворюється катодна зона), а в місці ви-
                            ходу – анодну поляризацію (з утворенням анодної зони), яка
                            супроводжується руйнуванням і виносом металу конструкцій
                            підземної споруди.
                                  На інженерні споруди натікають сотні ампер блукаючих
                            струмів, а стікати вони можуть лише в місцях пошкодження
                            ізоляції. Це призводить до того, що густина стікаючих струмів
                            в окремих випадках може бути надто великою. Технічні нор-
                            мативні документи ряду країн верхньою допустимою межею
                            густини стікаючого струму встановлюють величину, яка дорі-
                                               2
                            внює  57 ,  10  2  А/м  . В той же час, експериментальний матері-
                            ал, що накопичується в процесі експлуатації підземних мета-
                            левих споруд і трубопроводів, а також при  проведенні дослі-
                            джень корозії, показує, що верхньою межею найбільш вірогі-
                            дної  величини  реально  спостережуваної  густини  блукаючих
                                             2
                            струмів є 10 А/м , тоді як загроза корозії вже виникає при гус-
                                                         -2    2
                            тині стікаючих струмів 510  А/м , тобто в 200 разів меншій.
                                  Процеси корозії в знакозмінних зонах (у випадку гене-
                            рування блукаючих струмів електрифікованими залізничними
                            дорогами,  що  працюють  на  змінному  струмі,  заземленими
                            електросиловими промисловими установками і лініями елект-
                            ропередач  змінного  струму)  суттєво  залежать  від  частоти
                            струму. Як правило, струми промислових частот і більш висо-
                            ких гармонік при квазігармонійній їх зміні практично не ви-
                            кликають  електрокорозію.  Але  чим  менша  частота  струму  і
                            чим ближче механізм корозії до випадку постійного струму,
                            тим  більша  загроза  виникнення  корозії.  За  наявності  знако-
                            змінних  струмів  частота  їх  змінюється  в  межах  від  0,5  до
                            0,005 Гц. Частота 0,5 Гц являє собою природно верхню межу
                            частоти блукаючих струмів, що вимірюються в реальних умо-
                            вах. Нижня  межа, що становить 0,005 Гц, визначена на основі
                            великої кількості спостережень за зміною полярності блукаю-
                            чих струмів трамвайних шляхів [6].
                                  При  знакозмінних  блукаючих  струмах  загроза  корозії
                            виникає  в  тому  разі,  коли  спостерігається  суттєва  асиметрія
                            зміни струмів в часі. Інтенсивність корозійного процесу зрос-
                            тає, якщо стосовно ділянки споруди, яка розглядається, пере-
                            важаюче положення в часовому інтервалі має анодний режим.


                                                           537
   239   240   241   242   243   244   245   246   247   248   249