Page 242 - 61

ті, виходить за рамки нашого питання, оскільки джерелами
цих видів корозії є не електричні поля, а скоріше навпаки, ви-
никаючі електричні поля є одним з проявів вказаних корозій-
них процесів.
Електрохімічна корозія металів (корозія в електролітах)
зумовлена неоднорідністю твердого тіла, яке піддається коро-
зії, і оточуючим середовищем, якщо мова йде про підземні
споруди, насамперед з неоднорідністю складу і властивістю
грунтів.
При контакті металу з електролітом на поверхні першого
виникають багаточисельні корозійні елементи типу мікрога-
льванічних пар. Виникнення їх викликане різницею потенціа-
лів на поверхні металів. При дотиканні з розчинами ділянки з
більш від’ємними потенціалами стають мікроанодами, а з
більш додатними – мікрокатодами. Виникає замкнутий елект-
ричний ланцюг. Струм в електроліті протікає від катода до
анода, а в металі від анода до катода. За рахунок дії гальваніч-
них пар руйнування металу відбувається тільки на анодних
ділянках. Корозійний процес носить окисно-відновний харак-
тер і протікає строго еквівалентно. Окислення іонів металу на
аноді супроводжується відновленням водню або кисню на ка-
тоді. Процес, що протікає з відновленням водню, називається
корозійним процесом з водневою деполяризацією, а з віднов-
ленням кисню – з кисневою деполяризацією. Корозія заліза і
сталі в грунтах (рН 6,5-8,3) протікає переважно з кисневою
деполяризацією і контролюється дифузією кисню з катодною
участю. Грунт виконує роль своєрідного дисперсно-пористого,
іноді колоїдного електроліту. Катодом зазвичай стає ділянка
поверхні, до якої підток кисню активніший, оскільки чим ви-
ще концентрація кисню в розчині, тим додатніший потенціал
заліза. Частина поверхні металу, до якої доступ кисню менш
активний, стає анодом.
Найбільш суттєвими є різновиди корозії, зумовлені еле-
ктричними полями, що виникають у Землі або за рахунок зов-
нішніх або внутрішніх, чи поверхневих штучних джерел блу-
каючих струмів (табл.4.5).

535