Page 242 - 61
P. 242

ті,  виходить  за  рамки  нашого  питання,  оскільки  джерелами
                            цих видів корозії є не електричні поля, а скоріше навпаки, ви-
                            никаючі електричні поля є одним з проявів вказаних корозій-
                            них процесів.
                                  Електрохімічна корозія металів (корозія в електролітах)
                            зумовлена неоднорідністю твердого тіла, яке піддається коро-
                            зії,  і  оточуючим  середовищем,  якщо  мова  йде  про  підземні
                            споруди,  насамперед  з  неоднорідністю  складу  і  властивістю
                            грунтів.
                                  При контакті металу з електролітом на поверхні першого
                            виникають  багаточисельні  корозійні  елементи  типу  мікрога-
                            льванічних пар. Виникнення їх викликане різницею потенціа-
                            лів на поверхні металів. При дотиканні з розчинами ділянки з
                            більш  від’ємними  потенціалами  стають  мікроанодами,  а  з
                            більш додатними – мікрокатодами. Виникає замкнутий елект-
                            ричний  ланцюг.  Струм  в  електроліті  протікає  від  катода  до
                            анода, а в металі від анода до катода. За рахунок дії гальваніч-
                            них  пар  руйнування  металу  відбувається  тільки  на  анодних
                            ділянках. Корозійний процес носить окисно-відновний харак-
                            тер і протікає строго еквівалентно. Окислення іонів металу на
                            аноді супроводжується відновленням водню або кисню на ка-
                            тоді. Процес, що протікає з відновленням водню, називається
                            корозійним процесом з водневою деполяризацією, а з віднов-
                            ленням кисню – з кисневою деполяризацією. Корозія заліза і
                            сталі  в  грунтах  (рН  6,5-8,3)  протікає  переважно  з  кисневою
                            деполяризацією і контролюється дифузією кисню з катодною
                            участю. Грунт виконує роль своєрідного дисперсно-пористого,
                            іноді  колоїдного електроліту. Катодом зазвичай стає ділянка
                            поверхні, до якої підток кисню активніший, оскільки чим ви-
                            ще концентрація кисню в розчині, тим додатніший потенціал
                            заліза. Частина поверхні металу, до якої доступ кисню менш
                            активний, стає анодом.
                                  Найбільш суттєвими є різновиди корозії, зумовлені еле-
                            ктричними полями, що виникають у Землі або за рахунок зов-
                            нішніх або внутрішніх, чи поверхневих штучних джерел блу-
                            каючих струмів (табл.4.5).






                                                           535
   237   238   239   240   241   242   243   244   245   246   247