Page 237 - 61

док ефективні параметри геоелектричного середовища визна-
ченого ієрархічного рівня приймають якісно відмінні від мо-
ногенних середовищ властивості, феноменологічно виража-
ються в прояві їх низькочастотної дисперсії і зниження поро-
га нелінійності. Змінюється і характер електропровідності: пе-
ренос зарядів супроводжується значним масопереносом, а
електрична енергія перетворюється не тільки в теплову, але і в
інші форми (хімічну, механічну).
2. Земля – це термодинамічно відкрита система, тобто
система, яка обмінюється з оточуючим середовищем масою,
енергією і імпульсом. Геоелектричне середовище піддається
впливу як екзогенних, так і ендогенних факторів. Всі ці фак-
тори змінні в часі. Вони взаємодіють між собою, визначаючи
геологічні, геодинамічні, геоелектрохімічні і інші процеси, що
безперервно відбуваються в Землі Наслідком цих процесів є
зміна геоелектричних параметрів середовища в часі, а також
поява електромагнітних полів стороннього походження.
Утворюється електромагнітний комфорт і електромагнітний
голод.
3. Земля – це локально нестійка енергетична система.
Величезний запас потенціальної енергії визначає її локальну
нестійкість. Різномасштабна неоднорідність будови Землі
призводить до неоднорідного розподілення густини енергії,
що викликає локальні стани нестійкої рівноваги. Малі в енер-
гетичному відношенні впливи зовнішніх сил можуть вивести
ці області зі стану рівноваги і електрогенерації або зміни гео-
електричних полів. Земля набуває риси активної системи.
Слабкі взаємодії геоелектричних полів, що спостерігаються,
супроводжуються значними енергетичними наслідками.
Умовою існування живих організмів є обмін речовинами
і енергією з оточуючим середовищем, а такий обмін виключає
рівновагу між організмом і середовищем. Тому в основу еко-
логії і охорони природи необхідно покласти принцип стійкої
нерівноваги живих систем, який вперше сформулював
Є.С.Бауер (1935 р.). Живі системи ніколи не бувають в стані
рівноваги і постійно виконують за рахунок своєї вільної енер-
гії роботу проти рівноваги. Тільки стійкій нерівноважний стан
є просторово-часовим станом всіх рівнів організації живої матерії.
Сьогодні ми бачимо, що емпіричні узагальнення неліній-
них явищ природи, не можливо пояснити на основі існуючих

530