Page 221 - 61
P. 221

додатною енергетикою рахуються “благими місцями”. Зазви-
                            чай на них будують церкви, монастирі.
                                  Геопатогенні  зони  (ГПЗ)  природного  походження
                            пов’язані з різними геологічними структурами, розміри яких
                            змінюються від метрів до сотень метрів. Утворюються ці зони
                            наступним чином. Космічні промені (електромагнітні  хвилі),
                            попадаючи на земну поверхню, проникають в гірські породи,
                            де поглинаються. Інтенсивність поглинання визначається ко-
                            ефіцієнтом поглинання, який залежить від частоти електрома-
                            гнітного поля і провідності гірських порід.
                                  Величина  електричного  потенціалу  ГПЗ  залежить  від
                            сонячної активності, пори року і доби, географічної широти і
                            місця  спостереження, геологічної  будови  регіону.  Максимум
                            шкідливості припадає на роки підвищеної сонячної активності.
                                  Змінне (зовнішнє) геомагнітне поле накладається на го-
                            ловне магнітне поле Землі і викликає різні його зміни в часі.
                            Одні з них проходять плавно, підпорядковуючись визначеній
                            закономірності,  і  мають  назву  спокійних  (незбурених)  змін
                            (варіацій),  інші  мають  безпорядковий  характер,  параметри
                            геомагнітного поля (періоди, амплітуди, фази) різко і безпере-
                            рвно змінюють своє значення. В таких випадках варіації гео-
                            магнітного поля називають збудженими.
                                  Залежно від причин і періоду незбуджені варіації класифі-
                            кують як сонячно-добові, місячно-добові і річні. Сонячно-добові
                            варіації  являють  собою  зміни  елементів  земного  магнетизму  з
                            періодом, рівним тривалості сонячних діб. Механізм виникнення
                            цих варіацій, за В.І.Почтарьовим, полягає в наступному.
                                  Під впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця
                            верхні шари атмосфери іонізуються. Внаслідок цього на висо-
                            тах понад 60 км утворюється провідний шар – іоносфера. Вна-
                            слідок припливних і теплових дій іоносфера і її складові час-
                            тини (шари) перебувають в безперервному русі, тому в геома-
                            гнітному полі, як в обмотці ротора динамо-машини, виника-
                            ють  електричні  струми.  Виникаюче  таким  шляхом  магнітне
                            поле як наслідок вихрових зачинених іоносферних електрич-
                            них  струмових  систем  викликає  варіації  елементів  земного
                            магнетизму.  По  суті  це  означає,  що  сонячно-добові  варіації
                            являють  собою  результат  впливу  магнітного  поля  Сонця  на
                            магнітне поле Землі.



                                                           514
   216   217   218   219   220   221   222   223   224   225   226