Page 224 - 61
P. 224

ти, не приходиться сумніватися, що Земля як планетарне утво-
                            рення має визначену поліморфну  структуру  і  упорядкованість,
                            що виникають під впливом космічних сил, гравітаційних і магні-
                            тних полів. При вивчені геопатогенних зон, “зем-ного випромі-
                            нювання”  і  каркасної  сітки,  мабуть,  недостатньо  враховувати
                            тільки наявність тектонічних явищ, гігантських плит і розломів,
                            геосинкліналей,  телуричних  струмів,  магнітоелектричних  про-
                            цесів в тілі Землі. Потрібно брати до уваги і потужні струмові
                            системи в іоносфері, де екваторіальні струмені мають величини
                            порядку 10 тис. ампер, які силами обертання Коріоліса закручу-
                            ються  у величезні вихрі, поляризуючи простір Землі. На сього-
                            дні робота щодо геопатогенних зон проводиться в Австрії, Анг-
                            лії,  Бельгії,  США,  Німеччині,  Японії  і  багатьох  інших  країн,
                            причому уряди цих країн підходять до цієї проблеми з різних по-
                            зицій.


                                       4.3 Екогеоелектрика енергосфери

                                  Розподіл  енергії  характеризується  низкою  глобальних,
                            регіональних  і  локальних  особливостей.  Земля  являє  собою
                            перетворювач енергії, свого роду теплову машину, трансфор-
                            муючи короткохвильову (0,47 мкм) енергію Сонця та енергію
                            інших зовнішніх і внутрішніх джерел (див. табл. 4.1) в довго-
                            хвильове (10 мкм) випромінювання з протіканням відповідних
                            процесів. Отже, атмосфера являє собою трансформатор, який
                            перетворює приховану теплову енергію водяної пари в меха-
                            нічну енергію (вітер). Майже вся механічна енергія гідросфе-
                            ри виникає за рахунок механічної енергії атмосфери, а та – від
                            теплової енергії Сонця. В гідросфері і в атмосфері панує тепло-
                            ва енергія.
                                  Основним питанням про джерело різних видів енергії і її
                            передачі є межа розділу повітря – вода. Обмежена область, якою
                            є наша планета, є місцем проживання та об’єктом діяльності лю-
                            дини,  щораз  більше  звужується.  Зменшується  в  міру  того,  як
                            людина ставить собі на службу все більшу кількість енергії, яка
                            наближається до тієї, що бере участь в природних процесах і то-
                            му здатна впливати на них. Вже можна говорити про формуван-
                            ня поблизу поверхні Землі своєрідної енерго-сфери, тобто деяко-



                                                           517
   219   220   221   222   223   224   225   226   227   228   229