Page 203 - 61

стерігається при зміні питомого електричного опору гірських
порід в приповерхневому шарі, геомагнітного і електротелу-
ричного полів. Виявлені деякі інші геофізичні передвісники
землетрусів.
За останні 15-20 років, на рубежі тисячоліть, накопиче-
ний немалий досвід кількісної оцінки геофізичних полів, ве-
личин і явищ, дослідження будови і складу геосфер. За дани-
ми космічних досліджень геофізики отримали ряд важливих
для науки і практики даних про гравітаційне поле Землі. Це
дало змогу уточнити форму земної поверхні, рівня Світового
океану, дало можливість побудувати карту рельєфу його дна.
Одним з найбільш важливих фундаментальних досягнень
геофізики є розробки щодо геофізичних полів, їх взаємодії, а
саме щодо механізму формування основної частини внутріш-
нього магнітного поля, про утворення теорії геомагнітного
диполя. Сучасна геофізика вперше набула глобального харак-
теру і геофізична роль всіх явищ і процесів в природі незапе-
речна.

Література

1. Юзефович А.П., Огородникова Л.В. Гравиметрия – М.: Не-
дра, 1980. – 325 с.
2. Чечкин С.А. Основы геофизики. – Л.: Гидрометеоиздат,
1990. – 288 с.
3. Александров В.В. Электрофизика пресних вод. – Л.: Гидро-
метеоиздат, 1985. – 181 с.
4. Яновский Б.М. Земной магнетизм – Л. Изд-во ЛГУ, 1978 –
181 с.
5. Жарков В.Н. Внутреннее строение Земли и планет – М.:
Наука, 1983 – 416 с.
6. Геологический словарь. Т.1. – М.: Недра, 1973. – 486 с., Т.2.
– М.: Недра, 1973. – 456 с.

569