Page 134 - 61
P. 134

сті дорівнює нулю. Ця робота придає джерелу деякий енерге-
                            тичний  потенціал  U .  Між  E   та  U   встановлений  зв’язок
                             E   grad  U . Градієнт направлений в бік збільшення потенці-
                            алу, а напруженість – в бік його зменшення.
                                  Науково-практичне значення геофізичних полів надзви-
                            чайно велике.  Геофізичні поля визначають, наприклад, харак-
                            тер і направленість міграції електрично заряджених частинок,
                            процеси розширення, окислення, зміщення гірських порід то-
                            що.  Вони зумовлюють рух повітряних мас і природних вод,
                            визначають диференціацію речовини за густиною Геофізичні
                            поля дають змогу вивчати внутрішню будову  і фізико-хімічні
                            властивості  Землі,  виконувати  розвідку  корисних  копалин  і
                            викривати взаємодію геосфер між собою.
                                  З  усіх  геофізичних  полів  найбільшу  зацікавленість  для
                            всіх  геологічних  і  гідрогеометеорологічних  спеціальностей
                            викликають гравітаційне, електромагнітне і теплове поля, які
                            значною мірою визначають обмін енергією і речовиною гео-
                            сфер в планетарному масштабі. Що стосується інших геофізи-
                            чних полів, то вони є предметом вивчення цілого ряду спеціа-
                            льних дисциплін.


                                               3.1 Гравітаційне поле

                                  Між  будь-якими    двома тілами  (частинками) в  природі
                            завжди  існує  силова  взаємодія,  внаслідок  якої  проходить  їх
                            взаємне  притягання.  Фізичне  поле  цієї  взаємодії  називається
                            полем тяжіння, або гравітаційним (від лат. Gravitus – тяжіння).
                            Вперше закон всесвітнього тяжіння сформулював І.Нью-тон в
                                1687 р. Цей закон має універсальний характер, оскільки
                                притягання або “тяжіння” притаманне всім тілам, і воно
                                проникає крізь небесні тіла вільно, мов би цих тіл не існує.
                                  Основними елементами, що вимірюють гравітаційне по-
                            ле Землі, є прискорення вільного падіння та інші похідні по-
                            тенціалу  сили  тяжіння.  За  цими  даними  визначають  форму
                            Землі, вони використовуються в астрономо-геофізичних вимі-
                            рюваннях. Елементи гравітаційного поля Землі широко вико-
                            ристовують в гравіметричній розвідці, навігації, метрології та
                            при вирішенні цілої низки завдань в багатьох  інших галузях
                            науки і техніки.


                                                           500
   129   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139