Page 43 - 6093

РОЗДІЛ ІV РОЗПЛАНУВАНЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ 43

 туристичні комплекси – складаються з установ, призначених для обслуговування
туристів: туристичні бази, туристичні готелі, мотелі, кемпінги, ротелі, флотелі, ботелі,
притулки, хижки і т. ін.
Від призначення рекреаційного комплексу залежать: склад функціональних груп
приміщень, площі приміщень, рівень комфортності, організація благоустрою території.
За критерієм капітальності рекреаційні будівлі та споруди поділяються на:
 капітальні – цілорічного функціонування, до яких належать усі типи санаторних установ,
а також готелі, бази відпочинку та інші відпочинкові й туристичні заклади середнього й
підвищеного рівня комфортності;
 некапітальні: стаціонарні – будівлі та споруди, що побудовані на фундаментах
(туристичні бази сезонного функціонування, молодіжні, дитячі табори, кемпінги,
ботокемпінги, літні будиночки, притулки, хижки) та нестаціонарні, які, в свою чергу,
бувають: стабільні – збірно-розбірні, переносні (туристично-спортивні табори наметового
типу, збірно-розбірні будиночки літнього типу) та мобільні, пересувні (мобільні
автотранспортні – караван, темпер, трейлер, ротель; воднотранспортні – яхта, катер,
корабель тощо).
За сезонністю експлуатації рекреаційні заклади класифікують:
 цілорічної експлуатації – усі капітальні споруди, стабільні й частково мобільні (корабель,
туристичний поїзд);
 сезонної експлуатації – мають полегшену конструкцію, обмежений благоустрій і можуть
бути як стаціонарними (літні будиночки, молодіжні й дитячі табори), так і
нестаціонарними стабільними (кемпінг, наметове містечко, трейлерний парк) та
нестаціонарними мобільними (катер, яхта, трейлер і т. п.).
Рівень комфортності рекреаційних закладів залежить від капітальності споруд, умов
проживання, кількості та якості супровідних послуг, матеріальної бази, благоустрою тощо.
Діапазон наданих послуг досить широкий – від фешенебельних апартаментів та вілл до
наметових містечок і трейлерних парків. Міжнародне позначення рівня комфортності – (*).
Збільшення кількості зірок (*) означає підвищення рівня комфортності рекреаційного
закладу.

4.2 Санаторії. Принципи архітектурної організації
4.2.1 Класифікація санаторних закладів

Санаторії – рекреаційні заклади цілорічного функціонування, призначені для
лікування та профілактики природними лікувальними засобами в поєднанні з фізіотерапією,
лікувальною фізкультурою, дієтичним харчуванням тощо, в умовах санаторного режиму.
За медичним профілем санаторії бувають:
 спеціалізовані – серцево-судинні та органів кровообігу, органів руху, органів травлення,
органів дихання не туберкульозного характеру, загальнотерапевтичні, гінекологічні,
шкірні, ниркові та урологічні, пов’язані з порушенням обміну речовин і т. ін.;
 однопрофільні;
 багатопрофільні.
За наявністю природо-кліматичних компонентів розрізняють санаторії:
кліматичні та бальнеологічні; бальнеопиттєві; грязеві; змішаного профілю
(кліматогрязеві, бальнеокліматичні, бальнеоогрязеві, бальнеокліматогрязеві тощо).
Санаторний комплекс може розташовуватися в курортному районі, курортному місті,
курортній зоні й бути основною структурною одиницею в їх архітектурно-розпланувальній
організації.
За віковим складом рекреантів санаторії класифікують: для дорослих; для батьків із
дітьми; дитячі (6-18 р.). Вікова категорія впливає на склад і площу приміщень.