Page 48 - 6093

48 РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

4.2.4 Історична курортна забудова українських Карпат міжвоєнного
періоду
У Карпатському регіоні зосереджено потужний рекреаційний потенціал, до якого
входять: природно-кліматичні, бальнеолікувальні, історико-культурні, етнографічні та інші
ресурси, що стало вирішальним у визначенні туризму, як пріоритетної галузі для розвитку
Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської і Чернівецької областей. У 20-х роках минулого
століття уряд Польщі, якій на той час належала частина території України, проводив
комплексні дослідження щодо можливостей освоєння курортних зон Галичини. До
прикладу, архівні документи свідчать про створення Комісії Кліматичної, за висновками якої
окреслено “території, придатні для лікування та оздоровлення населення”. У
Станіславському воєводстві (тепер Івано-Франківська область), увагу привернули населені
пункти в долині р. Прут, такі як: Делятин, Дора, Яремча, Микуличин, Татарів, Ворохта, а також
Долинський (Вигода), Рожнятівський (Осмолода, Перегінськ) та Косівський (Кути, Косів)
напрямки.
З “Переписки Станіславського воєводського управління з Міністерством громадських
робіт про побудову шосейних доріг до курортних місцевостей Станіславського воєводства”
від 12 березня 1929 р. (ДАІФО.Ф.2.Оп.8.спр.1094.арк.1-7) відомо, що була задіяна
багатогранна програма освоєння рекреаційних територій. Зокрема, в документі, окрім,
розділів, де йдеться про унікальні кліматичні та лікувальні властивості вищевказаних
територій, дано ґрунтовний аналіз стану автошляхів, існуючої забудови, комунікаційних
систем тощо. Вказуючи на ряд проблем, окреслюються першочергові завдання розвитку
курортних зон, серед яких: врегулювання генплану населених пунктів (Яремча, Ворохта,
Моршин), приведення доріг до відповідного стану, залучення інвестицій, розв’язання
питання постачання продуктами харчування, електрифікація тощо. Розуміючи, що однією з
важливих функцій рекреаційних зон є надання тимчасового житла, пропонується провести
аналіз існуючого житлового фонду з метою можливої реконструкції його з пристосуванням
для рекреантів на літній період. Однак, з огляду на “зубожілий стан” місцевого населення,
вказується на брак помешкань, придатних для відпочивальників і розглядається програма
залучення інвестицій не тільки уряду й самоуправ, а й приватних осіб: “… Старості
Надвірнянському відшукати у долині Пруту місця, придатні для побудови курортних готелів і
сприяти розбудові кращих приватних будинків, відпочинкових вілл та пансіонатів …”
Водночас пропонується ряд заходів по дотриманню в належному санітарному стані вулиць,
доріг, природних компонентів, а також готелів, їдалень, магазинів та інших публічних
(громадських) споруд.
У зазначеному вище документі великий розділ присвячений забезпеченню
продуктами харчування курортних зон. Йдеться не тільки про спорудження млинів,
пекарень, створення в Станіславові філії Краківського молокозаводу, але й про заходи щодо
заохочення місцевого населення до вирощування птиці, великої рогатої худоби та овочів.
Цікаво, що з метою здешевлення овочів та фруктів, які потрапляють з Косівщини на ринок
Станіславова, а тоді, через посередників, - у рекреаційні зони долини річки Прут,
розглядається питання закладання садів та аграрних угідь у Заліщиках.
Для контролю над виконанням даної програми було створено різного роду комісії.
Наприклад, контроль над санітарним станом забезпечував відділ Здоров’я Уряду Публічного
Воєводського, нагляд за будівництвом в курортних зонах Яремче, Ворохти, Микуличина,
Татарова та прилеглих територій здійснювала Комісія Кліматична, натомість – у Кутах та
Косові – місцеві органи самоврядування.
Програма ставила першочергові завдання розвитку курортних зон на найближчі 2-5
років: насамперед – дороги, житло, пристосоване для прийому рекреантів у літній період,
розвинена інфраструктура обслуговування. У 30-х роках ХХ ст. ведеться активна забудова