Page 159 - 6093

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 159

За наявністю природо-кліматичних компонентів розрізняють санаторії: кліматичні та
бальнеологічні, бальнеопиттєві, грязеві, змішаного профілю (кліматогрязеві,
бальнеокліматичні, бальнеогрязеві, бальнеокліматогрязеві тощо).
Санаторні комплекси – містобудівні утворення різного функціонального профілю, що
складаються із рекреаційних установ санаторного типу, закладів лікування, реабілітації,
профілактики захворювань, що об’єднані єдиним архітектурно-просторовим рішенням,
спільною просторовою композицією, програмою відпочинку й оздоровлення та організацією
обслуговування.
До складу санаторних комплексів входять: санаторії для дорослих, санаторії для дітей
з батьками, дитячі, санаторії-профілакторії, курортні готелі, літні оздоровчі дачі для дітей
тощо. Формуються санаторні комплекси в курортно-рекреаційній зоні зі сприятливими
природно-кліматичними та лікувальними ресурсами й розвиненою інфраструктурою.
Сільський туризм поширюється на територіях сільських поселень, що мають
екологічне середовище, привабливий ландшафт, житловий фонд, придатний для прийому
туристів, збережені етнічні особливості побуту, народні промисли, пам’ятки народної
архітектури і т. ін.
Спортивний комплекс – архітектурно-містобудівний комплекс спортивного
призначення, до якого входять: група спортивних корпусів та відкриті площинні споруди, що
об'єднані спільністю території, єдиним архітектурно-просторовим рішенням, спільною
програмою відпочинку та занять спортом і організацією обслуговування.
Може розташовуватися в міському середовищі як окрема містобудівна одиниця, а
також входити у структуру рекреаційного комплексу.
Спортивний корпус – будівля, в якій розміщується один або декілька спортивних залів
із допоміжними приміщеннями. У спортивних корпусах з двома і більше зальними
приміщеннями, одним із яких може бути зал критої ванни басейну або ковзанка зі штучним
льодом. Спортивний корпус входить до структури спортивного комплексу або рекреаційного
закладу відповідного призначення.
Спортивні споруди – у практиці світового спортивного будівництва відсутня єдина
класифікація спортивних споруд. В Україні існує класифікація спортспоруд, в основу якої
покладено їх специфіку, розміщення, характер. Усі спортивні споруди поділяються на
спеціальні (окремі) для одного виду спорту (спеціалізовані зали, басейни, поля, велотреки
тощо) та комплексні, які пристосовані для занять кількома видами спорту (спортивні ядра,
водні комплекси, комплексні майданчики, спортивні корпуси і т. п).
За об’ємно-просторовим рішенням спортивні об’єкти поділяють на відкриті та
криті.
Відкриті спортивні споруди – це споруди, в яких навчально-тренувальні заняття,
змагання відбуваються на відкритому просторі. До складу відкритих споруд входять:
майданчики за видами спорту, поля для футболу, регбі, хокею з м’ячем, кінного спорту,
стрільби з лука тощо, майданчики для легкої атлетики, легкоатлетичні доріжки, ковзанярські
доріжки, кросові дистанції, лижні, гірськолижні, санні траси, лижні трампліни,
веломототреки, стрілецько-мисливські стенди, тенісні корти, спортивні ядра, комплексні
майданчики, природні і штучні басейни, канали для веслування, яхт-клуби, кінноспортивні
бази тощо.
У критих спортивних спорудах процес тренування та навчання відбувається у
приміщенні. До складу критих споруд входять: спортивні зали, басейни, манежі, велодроми,
басейни для веслування, стрілецькі тири, шахматно-шашкові клуби, тенісні корти, льодові
арени і т. п.
За сезонним підходом спортивні споруди ділять на споруди для літніх і зимових
видів спорту.