Page 161 - 6093

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 161

Торговельний молл (від англ. “shoppingmalls”) – архітектурно-просторове
містобудівне середовище (вулиця) із групою приміщень, будівель і споруд торговельно-
відпочинкового призначення, закрите для вуличного транспорту.
Тур – первинна обов’язкова одиниця туристичної продукції, що визначає маршрут,
термін і відповідний комплекс послуг.
Туризм (від франц. “tourisme, tour” – обхід, об’їзд, прогулянка, поїздка) – у вузькому
розумінні слова – це форма активного відпочинку (подорожі, екскурсії, мандрівки, спортивні
розваги, культурний розвиток громадян тощо), а у широкому розумінні – це галузь
економіки, засіб забезпечення зайнятості населення, формування туристичного ринку.
Туризм багатофункціональний і пов’язаний із переміщенням людини за межі постійного
місця проживання. У Законі України “Про туризм” визначено: “… туризм – тимчасовий виїзд
особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи
інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування”.
Туристична база (база відпочинку) – підприємство з регламентованим режимом
перебування рекреантів, що забезпечує комплекс послуг для здійснення самодіяльного або
організованого туризму (проживання, харчування, розваги, екскурсії тощо); може
знаходитися в будь-яких природно-кліматичних умовах, розташовується на туристичному
маршруті в передмісті або міжсельбищній зоні.
Профільність функціональної програми відпочинку визначає тип туристичної бази:
 лижна – забезпечує мінімальний набір послуг для лижників (нічліг, сушіння одягу і
спортивного обладнання, місце для приготування їжі тощо) та розташовується поблизу
лижних трас;
 мисливська (рибальська) – призначена для обслуговування мисливців (рибалок) і
розташовується в мисливських угіддях (на берегах водойм);
 альпіністська – забезпечує обслуговування альпіністських клубів і розташовується у
високогірних зонах із відповідними природно-ландшафтними умовами.
Туристична діяльність – цілеспрямовані дії, результатом яких є надання послуг
туризму або їх використання.
Туристична індустрія – сумісна діяльність різних сфер соціально-економічної системи
(екологічної, оздоровчої, архітектурної, культурологічної, освітньої, економічної,
торговельної, транспортної тощо), що забезпечують здійснення туристичної діяльності.
Туристична інфраструктура – сукупність туристичних закладів, об’єктів і споруд,
транспортних мереж та інженерних комунікацій, які забезпечують здійснення туристичної
діяльності.
Туристична установа, туристичне підприємство – найменша містобудівна одиниця,
територіально обмежена земельною ділянкою, яка має всі необхідні технологічні служби для
функціонування (до них належать – туристичний готель, мотель, турбаза, кемпінг,
туристичний притулок і т. п.).
Туристичне просторове середовище – предметно-просторова система, що поєднує
туристично-привабливі природні компоненти та історико-культурні об’єкти із закладами
туристичної інфраструктури, об’єднаними транспортно-пішохідними комунікаціями, де
відбувається туристична діяльність; може бути двох видів:
 природне середовище – природний ландшафт, у свою чергу розрізняють:
неорганізований (природничі парки, заповідники, акваторії) та організований,
перетворений людиною (парки, лісопарки, відкриті спортивні майданчики, організовані
пляжі тощо); антропогенний – організований ландшафт не рекреаційного використання
(сільськогосподарські угіддя, природні заповідники, території інтенсивного лісового
господарства і т. ін.);
 урбанізоване середовище – туристичні центри, міста, селища, рекреаційні комплекси,
туристичні споруди, транспортні вузли, інженерні служби тощо.