Page 158 - 6093
P. 158

158  РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

            рекреаційних  регіонів  можуть  співпадати  або  не  співпадати  з  межами  адміністративних
            одиниць.  Іноді  у  складі  рекреаційних  регіонів  виділяють  менші  одиниці  –  субрегіони.
            Основними  структурними  елементами  рекреаційного  регіону  є:  райони,  зони,  комплекси,
            установи,  урбанізовані  центри,  організовані  та  неорганізовані  природні  ландшафти,
            комунікації та комунікаційно-господарські зони.
                   В  Україні  виділяють  6  рекреаційних  регіонів:  Карпатський  (Закарпатська,  Івано-
            Франківська,  Львівська  та  Чернівецька  області,  що  відносяться  до  трьох  субрегіонів:
            Закарпатського, Прикарпатського, Українських Карпат), Поліський (Волинська, Житомирська,
            Рівненська  області),  Подільський  (Вінницька,  Тернопільська,  Хмельницька  обл.),
            Придніпровський (у складі шести областей, що об’єднуються у два субрегіони: Дніпровсько-
            Деснянський  –  Київська,  Черкаська,  Чернігівська  області  та  Середньодніпровський  –
            Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська області), Слобожанський (Луганська, Сумська,
            Харківська  області),  Азово-Чорноморський  –  (у  складі  п’яти  областей  та  АР  Крим,  що
            відносяться  до  трьох  субрегіонів:  Приазовського  –  Донецька,  Запорізька  області,
            Причорноморського – Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Кримського – АР Крим).
                   Рекреаційний  туризм  поширюється  на  територіях  зон  тривалого  відпочинку,  що
            створюються навколо міст, на берегах водойм, у гірських місцевостях, у лісових масивах, де
            існують  умови  для  різних  видів  відпочинку.  Середовище  рекреаційного  туризму  має
            сприятливі кліматичні умови, ландшафтні природні або штучно створені ресурси, рекреаційні
            та туристичні заклади для перебування відпочивальників терміном 12-24 дні. Сюди входять
            також ландшафтні парки, обладнані пляжі, дачні селища та садівничі товариства, рекреаційні
            селища.
                   Рекреаційні  комплекси  –  містобудівні  утворення  різного  функціонального  профілю,
            що  складаються  з  рекреаційних  установ,  об’єднаних  єдиним  архітектурно-просторовим
            рішенням,  спільною  просторовою  композицією,  програмою  відпочинку  та  організацією
            обслуговування.
                   Рекреація  (від  лат.  “recreatio”  –  відновлення,  відпочинок)  –  діяльність  людини,
            спрямована  на  відновлення  психо-фізичних  сил,  розвиток  особистості  та  не  пов’язана  з
            виконанням трудових обов’язків і задоволенням обов’язкових побутових потреб.
                   Розпланувальна  структура  туристичних  (у  більш  широкому  розумінні  –  курортно-
            рекреаційних)  систем  –  раціональне  та  взаємопов’язане  розташування  туристичних
            (курортно-рекреаційних)  комплексів,  окремих  закладів  туризму,  транспортних  мереж  та
            інженерних комунікацій, їх зв’язок із об’єктами туристичної привабливості та туристичними
            (курортно-рекреаційними)        центрами,       з’єднаними      туристичними       маршрутами.
            Розпланувальними одиницями туристичної системи є туристичний район, туристичний центр,
            туристичний комплекс, туристичні розпланувальні осі.
                   Садовий  будинок  –  будівля  для  літнього  (сезонного)  використання,  яка  в  питаннях
            нормування  площі  забудови,  зовнішніх  конструкцій  та  інженерного  обладнання  не
            відповідає  нормативам,  встановленим  для  житлових  будинків.  Садівницькі  поселення
            розташовуються на землях, що придатні для ведення садівництва та городництва.
                   Санаторії  –  спеціалізовані  рекреаційні  заклади  цілорічного  функціонування,
            призначені для відпочинку, лікування та профілактики здоров’я природними лікувальними
            засобами  в  поєднанні  з  фізіотерапією,  лікувальною  фізкультурою,  дієтичним  харчуванням
            тощо, в умовах санаторного режиму.
                   За медичним профілем санаторії класифікуються на: спеціалізовані – серцево-судинні
            та органів кровообігу, органів руху, органів травлення, органів дихання не туберкульозного
            характеру,  гінекологічні,  шкірні,  ниркові  та  урологічні,  пов’язані  з  порушенням  обміну
            речовин і т. ін.; загальнотерапевтичні, однопрофільні; багатопрофільні.
   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163