Page 155 - 6093
P. 155
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ 155
пішохідних, велосипедних і водних туристичних маршрутах поблизу автомагістралей або на
узбережжі водойм. Для водного туризму створюються підприємства типу ботокемпінг і
флотокемпінг. Характерною їхньою ознакою є швидке переміщення на іншу територію.
Перші кемпінги (від англ. “camp” – розташовуватися табором) як сезонні туристичні
установи з’явилися в 30-х роках ХХ ст. в США.
Криті спортивні споруди рекреаційного закладу (спортивні зали, льодові арени,
басейни) проектуються в комплексі з допоміжними приміщеннями, що забезпечують
проходження в них відповідного технологічного процесу (надання послуг оздоровлення і
занять спортом) та експлуатацію цих будівель і споруд.
Культурний туризм відбувається на територіях історично-заселених місць із наявними
визначними об’єктами культурної спадщини та сучасної архітектури, з розвиненою
інфраструктурою, де існують умови для задоволення різноманітних потреб рекреантів
(мистецьких, естетичних, розважальних і т. ін.). Значне місце в організації культурного
туризму займають відвідини музеїв, виставок, театрів, зоопарків та інших видовищних
об’єктів, участь у різноманітних фестивалях тощо.
Курорт (від нім. “kur” – лікування, “ort” – місце) – освоєна природна територія на
землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, придатні для їх
експлуатації, будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури; використовується з метою
лікування, реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій
охороні.
Курортний готель – курортно-рекреаційний об’єкт цілорічної дії, призначений для
обслуговування відпочивальників різної вікової категорії, де створено умови
профілактичного лікування чи оздоровлення, забезпечується дієтичне харчування й
розрахований на тривалий термін перебування (до 24 днів). Окрім номерного фонду, що
складається переважно з одно- та двомісних номерів, курортні готелі включають
розширений склад приміщень культурно-масового обслуговування (зали
багатофункціонального призначення, холи для відпочинку, бібліотеки, більярдні, клубні та
ігрові кімнати, кінотеатри тощо), приміщення й споруди спортивного призначення (басейни,
спортзали, спортивні майданчики та ін.), а також приміщення лікувально-оздоровчого
призначення.
Розташовують курортні готелі в місцях із найсприятливішими природно-кліматичними
даними: на морських узбережжях, поблизу озер, цілющих джерел, у гірській місцевості тощо.
Місткість їх нормується від 300 до 2000 місць. Подальше збільшення місткості призвело до
появи готельних комплексів, що складаються з декількох споруд різного функціонального
призначення, поєднаних спільною функцією – надання готельних послуг, і розташовані на
одній земельній ділянці.
Курортно-рекреаційна система – сукупність курортів (курортні поселення, курортні
зони, санаторно-курортні заклади), рекреаційних зон (зони тривалого й короткочасного
відпочинку, туризму та спорту, дачні поселення й садівничі товариства), природно-
заповідних об’єктів (біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні
ландшафтні парки, природні заповідники, заказники, пам’ятки природи), що об’єднані між
собою та іншими поселеннями спільним використанням цінних природних ресурсів,
транспортними та інженерними комунікаціями, комплексними природо-охоронними
заходами.
Курортно-рекреаційні системи (в т. ч. туристичні) формуються в зонах впливу окремих
міст і агломерацій – локальні, в межах адміністративних або природно-географічних районів
– районні, а також у межах областей або регіонів – регіональні.
Ландшафтно-архітектурна оцінка виявляє головні елементи ландшафту, що
найяскравіше виражають особливості цієї місцевості й активно впливають на її архітектурно-
розпланувальне рішення.