Page 150 - 6093

150 РЕКРЕАЦІЙНІ СПОРУДИ ТА КОМПЕКСИ

Для управління інженерними системами передбачаються приміщення
диспетчерської (централізований диспетчерський пункт).
Склад приміщень інженерно-технічної групи:
Диспетчерська, куди входять: апаратна, кімната чергового персоналу, кабінет
начальника диспетчерської служби, санвузли.
Приміщення для електронних систем управління забезпечують комп'ютеризацію
реєстрації, резервації номерного фонду й надання послуг і розміщуються в системі
приміщень адміністративної групи. Вперше система автоматизованого управління готелю
застосована в 1979 р. в готелі „Інтерконтиненталь” у Лондоні.
Ремонтні майстерні забезпечують дрібний і поточний ремонт обладнання,
устаткування і приміщень рекреаційного закладу. До їхнього складу входять: столярні,
слюсарні, малярні, по ремонту електрообладнання, ліфтів, реманенту тощо.
Гаражі та автостоянки для службового автотранспорту. Їхню місткість приймають із
2
розрахунку 1:10, та площа – 10-17 м на один автомобіль і розташовують на цокольному
рівні. У великих готелях і рекреаційних комплексах практикують багатоповерхові підземні
паркінги як для службових транспортних засобів, так і автомобілів рекреантів.
Приміщення вузла зв’язку – забезпечують внутрішній і зовнішній зв’язок
рекреаційного закладу.
Господарські та підсобні приміщення призначені для матеріального забезпечення
всіх служб і розташовуються залежно від призначення.

Склад приміщень господарської групи та вимоги до їх розташування:
 складські – розташовуються з умовами зручного під’їзду з боку господарського двору,
повинні мати добру вентиляцію та вологостійкість приміщень. До їхнього складу, залежно
від категорії та розташування рекреаційного закладу, входять: реманентний склад (меблі,
матраци, ковдри, подушки, драперії, світильники, інвентар номерного фонду тощо),
склад білизни, побутових санітарно-гігієнічних матеріалів, будівельних матеріалів та
предметів обладнання, продуктовий (сухі харчові продукти) тощо;
 кімната завідувача складом розташовується поруч зі складом, з природним
освітленням і забезпеченими санітарно-гігієнічними умовами робочого місця; може
включати зону штучних товарів: серветки, миючі засоби, електролампочки тощо;
 приміщення для чистої білизни – провітрюване, з природнім освітленням; повинно мати
ізольований майданчик загрузки та зручний зв’язок із житловими приміщеннями та
пральнею;
 комірчина для брудної білизни може розташовуватися в підвальному приміщенні з
організацією зручної загрузки і не мати природного освітлення;
 пральня розташовується в окремому блоці господарських приміщень у готелях великої
місткості, або в цоколі чи підвалі за умови її повної ізоляції від інших приміщень і мати
високий рівень вологостійкості, шумоізоляції та вентиляції. Планувальна організація
пральні визначається технологічним процесом: приймання, складування, сортування
брудної білизни, прання, сушка, ремонт, прасування, сортування, складування чистої
білизни. Площу приміщень і кількість необхідного обладнання визначають із розрахунку:
на одне місце номерного фонду в місяць – 20-30 кг білизни. Планувальна структура
пральні складається із великого планувального елементу – прального залу та декількох
невеликих приміщень, що прилягають до нього.